Євген Гуцало
Мій син малює крила літакам
- Автор: Євген Гуцало
Мій син малює крила літакам,
лелекам, диким гусям і орланам.
Син крила домальовує квіткам —
кануперу, любистку і катрану.
Конваліям, півоніям бучним,
фіалкам, мальвам і
У тирлича весняного
- Автор: Євген Гуцало
У тирлича весняного — бельканто:
розцвів — немов звучить, немов співа.
Мов промовля на мові есперанто
пелюстка кожна в тирлича жива.
Ген обізвався тирлич язичковий.
І
Не води весняні, а музика флейти розлита
- Автор: Євген Гуцало
Не води весняні, а музика флейти розлита,
а музика флейти синіє у чорних лугах.
І в чорних полях зеленіє, напевне, не жито,
а віща жага. Невмируща весняна жага.
Та ще зеленіє
...Перший місяць весни
- Автор: Євген Гуцало
В перший місяць весни стань на чистий рушник дороги
і грудьми припади до грудей березневих вітрів.
Подивися, як зірка за дуб зачепилася рогом,
і послухай, як думка заборсалась в
Спомин про нічку-петрівочку
- Автор: Євген Гуцало
Спомин про нічку-петрівочку видивом встане хрещатим…
Часто в дитинстві здавалось — за річкою Овлур свистить.
Як тоді пахли під хатою рання настурція, м’ята!
Щиро здавалося — зірка із
Весна зіткала вчора гобелен
- Автор: Євген Гуцало
Весна зіткала вчора гобелен
у лузі — з трав, із квітів, з верболозів.
Зіткала вітер і зіткала клен,
грози зіткала молоді погрози.
Не відпочивши, вдосвіта весна
сьогодні знов
На хмарах горбатих громи
- Автор: Євген Гуцало
На хмарах горбатих громи роз’їжджають возами
громи роз’їжджають у хмарах — вози гуркотять
Від воза загубиться колесо — й гримає над нами
За колесом колесо-громом пекельним
Ластівки літають над водою
- Автор: Євген Гуцало
Ластівки літають над водою,
і черемхи в’ється білий дим.
Пожурися, дівчино, за мною,
коли був я в світі молодим.
Теплий грім у синій хмарі грима,
дрібен дощик сіється в
Із кожним роком дальшаєш мені
- Автор: Євген Гуцало
Із кожним роком дальшаєш мені —
так зірка в чорну безвість часу пада…
Ти — мов любистку золота досада,
яку колись я звідав навесні.
Таємний вісник пізньої весни —
скрізь
Гей, Остапе Вересаю
- Автор: Євген Гуцало
Гей, Остапе Вересаю, наш Гомере невмирущий,
що сидиш на роздоріжжі і співаєш у віках!..
Гей, Остапе Вересаю, вчора сущий, нині сущий,
бо і суща, й невмируща дум твоїх крута
Зелена плоть садів, осяяних плодами
- Автор: Євген Гуцало
Зелена плоть садів, осяяних плодами.
Зелена плоть трави по берегах річок.
Блакитна плоть небес, що світяться над нами.
Рожева плоть квіток. Музична плоть пташок.
Це червня
...Опали з яблунь визрілі слова
- Автор: Євген Гуцало
Опали з яблунь визрілі слова,
і з груш слова дозрілі теж опали.
І поля недоорана глава
натхнення, як метелиці, заждалась.
Епітети пожовкли — біля тину
клубки рудого полум’я
Хто пісню для гледичії склада
- Автор: Євген Гуцало
Хто пісню для гледичії склада?
Хто прославляє дерево тернисте
і в колючках парноперисте листя?
Мабуть, оцих музичних бджіл орда!
Оркестр палає, мерехтить, блищить…
І пісня,
Ромашко — Офеліє з рідного отчого поля
- Автор: Євген Гуцало
Ромашко — Офеліє з рідного отчого поля,
дівочносте й цното моєї святої землі!
Сьогодні з тобою зустрівся — і душу загоїв
та ще й заспокоїв не приспані часом жалі.
Ромашко —
...Із Марфою ми стали гомоніти
- Автор: Євген Гуцало
Із Марфою ми стали гомоніти
про родичів, яких уже нема.
Брати і сестри повмирали в тітки —
з усіх вона зосталася сама.
Марія стала маком на городі —
щороку вироста і
В океані повітря
- Автор: Євген Гуцало
В океані повітря, що хлюпа на долах земних,
що безкрає сьогодні і завтра пребуде безкрає, —
приміські електрички, достоту підводні човни,
від причалів столичних в осінню плавбу
Як добре жити при свічках каштанів
- Автор: Євген Гуцало
Як добре жити при свічках каштанів!
Ярцвіт-яранка світить по садах.
А по лісах присвічують шафрани,
і завербляник світить по річках.
Як добре жити в сяйві анемонів!
Боза
Що ластівка у небі написала
- Автор: Євген Гуцало
Що ластівка у небі написала
крилом — достоту пушкінським пером?
Що розчерком крила намалювала
на хмарі, що біліє над селом?
Від бога даним хистом блискавичним,
що криє ум
Вознесіння квіток і трави
- Автор: Євген Гуцало
Вознесіння квіток і трави, вознесіння пташок і любові!
За велінням Ярила і теплих весняних дощів
вознеслися кропива й чебрець, вознеслась вероніка дібровна,
вознеслися Петрові хрести,
Пісня про півня
- Автор: Євген Гуцало
Грудка багряного крику,
в чоботи взута червоні,
ходить подвір’ям широким,
мов по зеленій долоні.
Косу тримає на крилах,
косу веселу й іскристу.
Добре її наточили
Сторінка 5 із 6
Тунг сагурнг