Володимир Біляїв
Попільнички мушля рожева
- Автор: Володимир Біляїв
Попільнички мушля рожева,
Цигарки обряд неквапливий,
У попелі пам’яті жевріє
Спогад мій нещасливий.
Звиклих речей незвиклі
Тіні обсіли стіни,
Чистого аркуша
Ранок (Новий, не імітований щороку)
- Автор: Володимир Біляїв
Новий, не імітований щороку
трудом неперевершених майстрів,
з-під снігу перший виклюнувся крокус
і зіркою жаркою заяскрів
на снігу пелені, що вже осіла
і соком весняним живить
Дружині
- Автор: Володимир Біляїв
Таким весняним все було колись
і ми такі обоє молодії!
Та наші весни в вирій подались –
Всевладна осінь нами володіє.
Нема – ще буде! Є — вже відбулось…
Та диво! Душу зовсім не
Осіння любов
- Автор: Володимир Біляїв
Осіння синь в свічадах вікон
і перша паморозь хмарин…
Весняну блаж із серця викинь
Про сонцепад і сельний крин,
Про те, що сяло й зеленіло,
Вбиралося у буйний цвіт,
Що
Осіння обнова
- Автор: Володимир Біляїв
Терпкий, неначе тютюновий,
На пальцях запах хризантем…
Пора осінньої обнови —
Вже час нових шукати тем.
І ти від свіжих слів пахучих
Немов би раптом захмелів —
Вони
Тодось Осьмачка на майдані Лоґана
- Автор: Володимир Біляїв
Розпечене повітря Даунтауну**
брижиться над Лоґана майданом,
а він собі прохолоду уявну
під охлялим шукає каштаном.
Вона опахалом листя принадна,
чи не тому, що на нього
Казала мати колись-то
- Автор: Володимир Біляїв
Казала мати колись-то:
“Як на світ привела тебе, сину,
гляділа в твою колиску
ніч передрозяно-синя.
І у вікна — навстіж — вітер пахтів
полином, деревієм і чебрецем,
а
Крутий узвіз Циганського провулка
- Автор: Володимир Біляїв
Крутий узвіз Циганського* провулка
Й обабіч на горі риштовання ажур.
Там в суглинок вганяють палі гулко
Й поволі зводиться, росте червоний мур.
Ритмічний рух твердих мулярських
...Уява
- Автор: Володимир Біляїв
Вдосвіта погляну й не повірю,
зачарований, мов на молінню, вистою —
за ніч у сусідовім подвір’ю
об’явилась яблуня невістою.
Ось раптово тихою ходою
з місця зрушиться у
Де попіл пилюги на спориші осів
- Автор: Володимир Біляїв
Де попіл пилюги на спориші осів,
Край шляху битого утікачі днювали,
І скрип вантажених пожитками возів
Той самий був, що й за татарської навали.
Який він тягосний — возів
...Земляки зустрілись зненацька
- Автор: Володимир Біляїв
Земляки зустрілись зненацька,
Не бачились років зо три.
Шинкарка — мальована цяцька —
Налива бозна по котрій.
В келишках мов жевріє віскі,
А в кухлях піниться пиво.
Про
Учта модерна
- Автор: Володимир Біляїв
Нутро горить, стліває розум,
Дичіє блазень, джаз пече.
Нема кінця звабливим позам
Рожевих стегон і плечей.
Це джунглів ритуал первісний —
Спокуси вивчений екстаз.
Тут
Повія
- Автор: Володимир Біляїв
Хітливий розтин уст розпечено карміном,
Розлам нахабний брів і штучні тіні вій,
Завчений рух плеча і вірність звичним мінам —
Вона в корчмі чекає тіньовій.
Цигарки ритуал,
...Дотулись до обличчя мого
- Автор: Володимир Біляїв
Дотулись до обличчя мого
Незрівнянним, люба, твоїм,
Щоб кохання чистий вогонь
Розвіяв сумніву дим
І в криницях наших очей
Зазоріли серця на дні,
Щоб було нам замало
Голуб на галузці яблуневій
- Автор: Володимир Біляїв
Голуб на галузці яблуневій —
Аж сипнуло в очі переквітлим.
Біло-сині хмари ген у небі
Гоять день зітлілий гойним світлом.
Смуток голубиний ліг на серце,
Опада молитва
Напій тверезости такий терпкий
- Автор: Володимир Біляїв
Напій тверезости такий терпкий!
Пізнання зір сльозі не засліпити,
Як нетривкого щастя черепки
Не позбирати і не позліпити.
Та і пощо? В калейдоскопі з’яв,
Речей істотність
Розлука
- Автор: Володимир Біляїв
Пишні квіти — білі мальви
Облітають рясноцвітом,
Ось розійдемося в даль ми,
Щоб не нудить більше світом.
От і мертва пустка хати,
От і люстра скло розбите…
О, як легко
Сподівання
- Автор: Володимир Біляїв
Поглянь, — небо поглинь —
Це небо чуже і скупе.
Караймось, бо ми не змогли
До краю пізнати себе.
Хоч, може, таки і змогли б
Пізнати хвилини — не ці! —
В кохання
Сторінка 5 із 5
Тунг сагурнг