П’ята частина збірки “Макро і мікро”
На широкій площі
Стояв монумент
На честь якогось історичного моменту.
Граки сідали на монумент,
Дурні дрались на постамент,
Але
П’ята частина збірки “Макро і мікро”
Лежала у дядька Юлая
Сокира під лавою.
А дядько лежав на печі.
П’ята частина збірки “Макро і мікро”
У мене заболіла голова,
І я її відніс в лікарню.
Там лікар голову обстукав,
Уважно вислухав,
І посмоктавши губу, мовив:
Діло дрянь.
П’ята частина збірки “Макро і мікро”
В дівочих очах, небесами підсинених,
Я вранці впіймав свою юність.
Впіймати впіймав,
Але втримать не втримав.
П’ята частина збірки “Макро і мікро”
Старий білий кіт ходить по кімнаті,
Зітхнув і ліг у сонячному квадраті.
Один бік у кота білий,
Другий бік у кота чорний.
Так, я старий,
Частина збірки “Карпатська сюїта”
Гори мої
Горна
Синіх дум дими тисячолітні
Гори мої
Чорні
Постаменти предковічності
Гори мої
Гори
Вівці хат по схилах
Частина збірки “Карпатська сюїта”
Молода темновида гуцулка
На білім камінні
Одлиглим прачем
Вибива бруд рудий
Чоловікових мандрів
Веселий потік
Підхоплює піну
І
Частина збірки “Карпатська сюїта”
З полонин
На долини
Старезна гуцулка
Запалює люльку
Од листу
Червоноогнистого
І думає думу всивілу
Грубі халяви чобіт
Частина збірки “Карпатська сюїта”
По вицвілих схилах хати розбрелись
Розбрелися хати
Пастуха ще нема
Місяць спить за горов
Частина збірки “Карпатська сюїта”
По вулиці легко себе пронесла
Вулиця низько схилилась
Темним огнем з-під брови повела
Серце у гір зупинилось
Частина збірки “Карпатська сюїта”
На самій верхівці бука
Сидить замислений крук
Ніч на сині пальці хука
Серп почепила на сук
НЕДІЛЯ
З базару
У гори
Понад рікою
Частина збірки “Карпатська сюїта”
Над шаленістю потоку
Вперто височіє Кам’яне Чоло
Хвиля його чеше
Вітер його теше
Сонце іскри креше
Кожен
Хто плигає через потік
Ранок
Стоїть на вершині
Полами синіми
Змітає туман у долини
Повільно спускаючись схилом
І піднімаючи гори
Високо в гору
Частина збірки “Карпатська сюїта”
Гудуть роздягнені смереки
Виплутують гілля із темних хмар
Стара гуцулка в жовті ожереди
Згребла осінній сум над яром
Частина збірки “Карпатська сюїта”
Вітер
Буки
На опалому листі оранжевих схилів
Стовбури сизі
Труби органні
Трублять холодному небу
Осені пісню останню
Листопад
Частина збірки “Карпатська сюїта”
“У воздухах плавають ліси.
Василь Стефаник”
Я довго йшов сюди
З Чернігівських долин
Од батькової хати
Щоб доторкнутись синьої
Залишаю усе, поспішаю до Тебе на свято
Може зустрічів цих залишилося так не багато
І колись я прийду, і постухаю тихо до хати,
А мені не відчинить дверей дорога мені
Нові українці —
не жирні свині
Нового кап. класу,
Нові українці —
це духом сильні
Паростки нашого часу,
Що стали в когорти нової доби
Плече до плеча,
багнет до
Якого треба нам Аскольда
На цій окраденій землі?
А може, дійсно, ми малі,
Щоб владу правити без кольта?
Вже восьмий рік при владі наші,
Загрузли в твані, не на паші,
І
Про повідь на Закарпатті та участь чиновництва в ній
Гори.
Горе.
Зсуви.
Дощ. Дощ.
Закарпаття тоне.
Скільки йде площ
У води
Сторінка 955 із 969
Чудовий! Коли поруч.....