Українська поезія: вірші класиків і сучасних авторів

І доріжина ця в нікуди,
І непевна стежина під лісом,
Де намарне шукати сліди
Всього того, що коїли біси.

Мовчазна, горем бита земля,
Перемішана густо бідою,
Не один тут

Як серед вічності, могили серед ночі,
Покинуті (ніде ані душі),
Лиш річка поруч щось собі торочить
І тихі наслухають комиші;

Козацтво спить. Сплять по домівках люди,
Течуть,

Скинув панцир дзвінкого бруку
На суху ялинову глицю,
Славу краєм веде за руку
(Ще в козацькій вінчавсь каплиці)
Шрами стін цих ще й досі свідчать,
Як іскрились шаблі

В Ірпені у вікні, що відкрите широко
сосна одинока
простягла до кімнати
своє гілля лапате.
Стало в серці струною
І хвилини одної
вже бринить її слово…
Тепле сонце

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Синім снігом, синіми ночами,
Блідим світлом у вікні,
Поцілунком першим і останнім
Ви згадалися мені.
Синім снігом,
Синіми ночами…

3-тя частина збірки “Очі до очей”

На горбах, над Дніпром, по коліна в снігу,
Ми дивились, як лози в долинах диміли.
Обережно і ніжно торкнувсь верхніх губ
І побачив, як вії у

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Холодно й не холодно,
Дощ чи сніг,
Я тебе чекаю
Ніч у ніч.
Як біжиш з вечірніх лекцій
Сквериком,
Розганяєш синій страх

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Перший струмок,
Перше зітхання,
Ніжні фіалки у склянці.
Крапель танок
І далеке світання…
Перша сльоза перед дзеркалом вранці.

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Я один у лісі під сосною,
Замели мене сніги,
Замели мене із головою!
Листя дуба падає із снігом
На мою лижню,
На зникаючу лижню

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Якась спустошеність в душі,
Якась могильна тиша.
Сніг за вікном легенько ворушить
І вітер ледве дише.
Ні образу, ні музики – ні звуку.

Скільки в цьому ліжку заціловано –
Стіни потемніли од нещирих слів.
Чуєте, як вікна ночами кричать
І плигають в темінь стрімголів?!

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Ніч.
Мокрий сніг під ногами
Трамбується
Хрупт- хрупт…
Гай Ірпінський гуде деревами,
Олівець падає з рук.
Іду до гаю,
Над

3-тя частина збірки “Очі до очей”

На сон,
На темносині сни
Дарую вам сю ніч.
Я на хвилину Світ спинив,
Хотів заглянуть вам у вічі.
Але вони уже заснули,
( У сні

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Засумували очі проти ночі,
Все дивляться та дивляться в вікно.
Сніг сіється, мов хоче і не хоче,
І-за Дніпра натягує рядно.
Хтось,

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Хто там до мене середночі стукає?
Прошу.
То ніч попід вікнами стомлено тупає?
Шкода.
А сніг порошить,
А ніч така хороша,
Так

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Жінко, що стрілась мені серед вулиці,
Так м’яко і тепло насіявся сніг.
Я не дізнаюсь, про що тобі думалось,
А я вже заснути не міг.
Знову

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Дощ шумить,
Дощ шумить у саду,
Оббиває цвіт білий.
А я на біду,
У людей на виду
Полюбила.
Виглядаю його з дощу,
Чекаю.
А

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Я ніч люблю за вогкі коси
І верб наморену мовчанку,
За те, що в травах місяць босий
Русалок ловить до світанку.

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Навіщо мене, не кохаючи,
Забрали ви голу з постелі.
Нащо мою душу спустелили,
Жартуючи, граючись.
Ви знали, я вами палаю,
Молюсь,

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Багаття жевріє в останніх зблисках…
Таке життя –
З горою гору не зведеш,
І двох сердець не покладеш
В одну розгойдану колиску.
Звіває