Вірші сучасних українських та зарубіжних поетів

Якось двом із наших кур
Ми зробили манікюр.
Вони зранку не вітаються,
Манікюрами пишаються,
Вже не хочуть жить в селі –
Копирсатись у землі.
День пройшов. Голодні

Броня зиму малювала:
Теплу кофту надівала,
Чобіточки і пальто,
Шапку, шарфик ще й спідницю –
Певно, щоб не застудиться.
Ось прийшла з роботи мама:
– Це комедія чи

Два хор-р-р-ро-брі хробаки
Й два сміл-л-ли-ві слимаки
Закладалися на гріш,
Хто з них бігає скоріш.
А дистанція така –
До трухлявого пенька.
Скоро землю вкриє сніг,
Та

Сірий вовчик, лев і птах,
Поні волохаті –
Всі з хвостами, при хвостах,
Всі такі хвостаті.
І собаки, і коти,
І слони, і миші:
Де не глянь, хвости, хвости –
З ними

Наснилися доні небачені коні:
У яблуках – сині, без яблук – червоні,
Копита – посріблені,
Очі – як зорі,
Розвітрені гриви
І крила прозорі.
Це сталося в поїзді, в спальнім

Другий рік у нашій хаті,
Симпатичні, волохаті,
Тишком-нишком, десь під ліжком
Шалахмунеси живуть.
А що їх ніхто не бачить –
Це нічого ще не значить,
Бо вночі, коли всі

Ми сьогодні – снігопади
У снігу – дахи і сходи.
Небо – дзвінкомолоде.
Ми сьогодні – снігоходи:
Ті, хто вулицями йде.

Славно Києвом гуляти –
Навпрошки і по стежках.
Ми

Цей маленький павучок –
Не прихильник балачок:
Він ні з ким не розмовляє,
Він уголос не співає.
Мріє швидше підрости.
Вчиться прясти та плести.
Хай побачить цілий

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

Сорок років моїх
Сорок пісень моїх
Сорок мук моїх
Сорок помилок моїх
Сорок горілок моїх
Сорок шляхів моїх
Сорок згуб моїх

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

Граки літають табунами,
Орел один шуга у верховітті.
Що, милий Боже, буде з нами,
Граками двадцять першого століття?..

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

Горілки не пий, не кури, не хвилюйся,
Ніяких Кавказів і моря…
Милий мій, лікарю, досить – здаюся,
Здається, я помер.

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

І молодість не вернеться і старість не приходить,
Сиджу на павутині і розмахую ногами.
Патлатий цап побіля мене ходить,
Під сраку буцає

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

Весь світ уклали щільно, як паркет,
І почали безкольоровим лаком покривати.
А я дивлюсь та й думаю: який же шпінгалєт
На тім паркеті буде

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

Лише сьогодні очі придивилися –
Пів Києва прикрашено рогами.
Звідки ж вас стілько розплодилося,
Отці сімейств, з пучком трави поміж

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

Не плач, не зазіхай, не виривайся,
Побіля берега пливи.
Хоч і потонеш, не жахайся,
Вважай, що ти живий.

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

Жіноча врода тілько й має рацію
В цьому одуреному світ.
Вся ж решта – декорація,
Як волошки у житі.

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

Походи – походи і полеж,
Та дивись, не помни одежу!
Якщо будеш живий, не помреш,
А жити один чорт, чи стоя чи лежа.

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

Майже голі люди ходять містом!
Боже, що за чудеса?
Несть чудес, мій сину, просто
Опустились небеса.

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

Уміли руки щуку упіймати,
І дівчину уміли обійняти.
Тепер тілько згадують руки,
Ті солодкі науки.

П’ята частина збірки “Макро і мікро”

Життя не принесло мені ні слави, ані чину,
Лиш серце налило свинцем,
Та вигнуло дугою мені спину.
Не спина – місяця турецький серп.