Різдвяні
Вечоріє
- Автор: Панько Педа
Пли-ве-сна-ми-ве-чір,
Ледве вії мружить,
Синяву мережить
Хмарами байдуже.
Тихо ти… Холоне
Обрій злотожеврий,
В пристані – долоні
Простині
Під колесами чавунними
- Автор: Дмитро Фальківський
Срібна паморозь
над скронями
Заіскрилась…
зацвіла…
На чолі від бур, від холоду
Чорна-чорна борозна.
Це від горя, що замолоду
Довелось мені зазнать,
І тепер з
...Тифліс вночі
- Автор: Андрій Панів
Небесної уламок чаші впав униз,
І зорі заблищали під ногами —
Чи справді ж то внизу Тифліс,
Окреслений огнями.
Весь час вгорі мінивсь небесний килим,
Немов красуня, кольори
Поле. Шляхи. Могили
- Автор: Микола Хвильовий
Поле. Шляхи. Могили
і чебреці, чебреці.
Ліс, цукроварні, села,
ніж і одріз у руці.
З братом пішов я в повстанці
(брата тепер нема!
за Перекопом на станції
плакав по
Вільні хмари
- Автор: Христина Алчевська
Летять рожеві й сині гарні хмари,
Летять у край, де теплінь і весна,
І ще в снігах ввижається їм сонце,
І північ їм не темна й не тісна.
Їх не гнітять зимовії кайдани,
Бо в
Сонце осені
- Автор: Марко Вороний
Снують москалики по сходах,
І сонце в чорній хвилі висоти.
Терасами садів, терасами городів
До сонця осені підходиш ти.
Ти хочеш спать – тепер така утома,
Спать хочеш ти,
Кучерявий вечір
- Автор: Антін Дикий
Кучерявий вечір
Чеше чорний чуб,
Притуливсь до мене
До гарячих губ.
Зорі мої, зорі,
Золоті шляхи,
Я ще так ніколи
Нічки не любив.
Ти моя,
Ну що я,
Я ж
Ти не злякалась
- Автор: Андрій Панів
Ти не злякалась. Тихо ждеш, покірно.
І чую я: розсипавсь мур, як стій.
Одплила кров із ран і, мов олій,
Бальзам, ти їх лікуєш вірно.
І бачу щедрість я твою офірну —
Я перший
На вулиці свято
- Автор: Микола Хвильовий
На вулиці свято —
у вікнах дівчата
з хлопцями заводськими
ще й за рученьки взялись.
— Ой куди ж ми йдемо,
парубки кремезні?
— У завод! У завод!
— Ой хотілось,
Голос життя
- Автор: Христина Алчевська
І знову теплінь, як раніше,
І гріє сонце, й вітер спить,
І до життя любов’ю дише
Розкішний гай, що весь тремтить;
Далеко всі турботи світа,
Затихли пориви
Різдвяна елегія
- Автор: Марко Вороний
Б’є за вікном копитом кінь.
Туман гойдається і лине в ніч різдвяну.
Мороз синіє… І святий пеан
Гудуть осніжені соборні бані.
Гуде Різдво: лунають колядки,
В гудінні сяє
Журавлики-журавлі
- Автор: Платон Воронько
— Журавлики-журавлі,
Де літали ви, малі,
Де бували?
— Ми у теплі краї,
У казкові гаї
Мандрували.
— Розкажіть, журавлі,
Як на дальній землі
Зимували?
— Ми в
Вночі, коли ти спиш
- Автор: Ірина Жиленко
Вночі усе не так.
Вночі, коли ти спиш,
літає в небі рак,
балакають стовпи.
Вночі танцює польку
із брамою паркан
і квітнуть парасольки
на сніжних
Незрівнянна
- Автор: Валер’ян Поліщук
Лілі Семеновій
Коли б на світі були блакитні помаранчі
І їх поперек ножем перерізати —
Розріз був би такий, як зіниці коханої,
Тільки розміри були б різнії.
Коли
...Раннє сонце, наче паляниця
- Автор: Платон Воронько
Раннє сонце, наче паляниця
З печі – розрум’янена, м’яка…
Я біжу по воду до криниці,
Десь коса дзвенить з-під молотка.
Може, мати вийме на лопаті
З печі, як на небі,
В прочахлім Києві…
- Автор: Платон Воронько
В прочахлім Києві, в дворі на Прорізній,
Поміж глухих руїн побачив я рояль.
Натиснувши на бронзову педаль,
До клавішів торкнувся — тихий жаль:
Нє пощастило вижить ні одній
Дід Мороз і Весна
- Автор: Платон Воронько
Дуже хвастав Дід Мороз:
«Я страшніший бур і гроз.
Вже кого полоскочу —
Не до сміху,
До плачу.
Я нікого не боюсь,
Всім дошкулити берусь».
Тут з’явилася
Медуза-актинія
- Автор: Валер’ян Поліщук
Прозорий студінь, мов насіння людське.
Тремтить одірваний од хисткої стихії,
Що голубим мусліновим покровом
Ритмічно укладається на пружні хвилі.
Морська вода ласкаво обнімає
Свиснув поїзд, дихання прискорив
- Автор: Леонід Первомайський
Свиснув поїзд, дихання прискорив,
Тільки ніч — і летить вдалині
Повз зелені вогні семафорів
І повз зір мерехтливі вогні.
Повз кущі і дерева похилі,
Повз туманних озер
Прибій гуде не вперше
- Автор: Леонід Первомайський
Прибій гуде не вперше і не вдруге,
Проходить шторм у дальньому краю.
Я знов, моя сивіюча подруго,
При березі замислений стою.
На цій землі, де наша тінь упала,
Лежать сліди
Сторінка 39 із 100
Інтрига в вірші до останнього рядка! Чудово! Дякую! Пиш ...