Про життя
Пісня про рушник
- Автор: Андрій Малишко
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на
Україно моя
- Автор: Андрій Малишко
Запалали огні за долиною синьою неба,
Самольоти гудуть, бо на захід фронти і фронти.
Україно моя, мені в світі нічого не треба,
Тільки б голос твій чути і ніжність твою
Вогник
- Автор: Андрій Малишко
В вечірню годину, де в зорях долина,
Де вогником світиться дім,
Шумить під вікном молода тополина,
Неначе у серці моїм.
Там юність ходила у росах до хати
І жевріла цвітом
Дорога дальня
- Автор: Андрій Малишко
Гей, за дальнім небосхилом,
Де громи ревуть,
Їдуть хлопці наші милі
У далеку путь.
Приспів:
Гей, гей, гей, дорого дальня,
гей, гей, гей, сльоза прощальна
Покотилась
Гаї шумлять біля потоку
- Автор: Андрій Малишко
Гаї шумлять біля потоку,
Де хвиль весняна течія.
Прощай, кохана кароока,
Прощай, пораднице моя.
В далекий край я від’їжджаю,
А ти крізь даль і довгі дні,
Немов погожа
Друзям за синє море
- Автор: Андрій Малишко
Пригадаю те життя, суворе,
Давні ночі видяться мені,
Грає море, грає синє море,
Білі чайки линуть в далині…
Там шумлять дуби зеленочолі,
Дужий вітер хвилю нажене,
У містах і
Зоре вечорова
- Автор: Андрій Малишко
Де в гаю сія Росі течія
Ходить садом вечоровим
Молодість моя,
Оглядає світ, обриває цвіт,
Подає своїй любові
Вісточку “Привіт”.
Чи й тепер вона жде мене одна?
Чи
Запливай же, роженько
- Автор: Андрій Малишко
Запливай же, роженько весела,
По тихій воді, по тихій воді.
Полюбила, серця не питала
В літа молоді.
Як він зірве з роженки в долині
Квіття молоде, квіття молоде,
А як
Мандри
- Автор: Андрій Малишко
В путь нічого збирати не буду:
Є тютюн і книжки, сухарі.
Десь піду я спокійно між люди,
Поклонюся вечірній зорі.
Так ходили, мабуть, святогори,
Де земля, як волошковий
Пісня про Україну
- Автор: Андрій Малишко
Україно, рідний краю,
Стороно моя жива,
Хай повік тебе минає,
Даль твою не облягає
Чорна хмара грозова.
Приспів:
Жита твої колосяться,
Стежки широкі
Моє кохання
- Автор: Андрій Малишко
Я розкопаю високу гору,
Біля пшениці тебе посію,
Неначе квітку блакитнозору,
Моє кохання, мою надію.
Я розхлюпочу в лугах озера,
На сиву хвилю знайшовши зладу,
Пущу, як
Стань зорею мені
- Автор: Андрій Малишко
Стань зорею мені
На тривожнім путі,
На тривожнім путі космодрому.
Я крізь неї побачу
Нитки золоті,
Що снуються до отчого дому.
Синім променем стань
І сяйни біля
Селянський вальс
- Автор: Андрій Малишко
Де синь стоїть над краєм,
Де в росах далина, –
Ізнов шумить врожаєм
Селянська сторона.
Люба, нам з тобою врожаю моря,
Тихо в надвечір’ї нам світить зоря.
І ляже щедра
Ти - моя вірна любов
- Автор: Андрій Малишко
Наче зорі ясні засвітились мені
В небі вогнем золотим,
Наче сонце не те в голубій далині
Світить промінням ясним.
Серцю поради нелегко знайти.
Чому ж в тривозі я
Чого ти розплакалось, люлі, чого ти
- Автор: Андрій Малишко
Чого ти розплакалось, люлі, чого ти,
Чи їсти, чи пити, чи, може, з розлуки? –
І друг мій старий, їздовий із хозроти,
Бере дитинча на обвітрені руки.
Співа про дрімоту коло того
...В ліфті
- Автор: Андрій Малишко
Ліфт піднімає нас догори
В ранки, і в півдні, і в вечори.
В ліфті не світло, але й не тьмянко,
Йдеш у гостиницю — в ліфт потрап.
Стріне привітно стара негритянка.
В неї
Важкі вітри не випили роси
- Автор: Андрій Малишко
Важкі вітри не випили роси,
Черлені трави бродять буйним соком,
І вдалині під обрієм високим
Лугів осінніх теплі голоси.
А при багатті хлопці косарі
І комбайнери у спецівках
Мої стежки пересохли спрагою
- Автор: Богдан Бойчук
Іди тепер сама.
Хай сонце розбивається
об крик твоїх грудей,
що плачуть спомином,
хай вітер в'яне
на розп'ятих спідницях, —
о дівчино моїх шляхів,
іди.
Не
...Живемо у далеких містах
- Автор: Богдан Бойчук
Живемо у далеких містах.
Вже поля западають
під пам’ять.
Мушу щодень творити тебе
з клаптиків згадок непевних.
Спорожніло кругом життя
бо ти
...Печерські образки
- Автор: Богдан Бойчук
1.
Печерська Лавра
западалася
у ранок.
Бані, рухнувши,
пороли небозвід
і позолота капала
в Дніпро.
2.
Розсуваючи стіну,
з руїн Успенського
Сторінка 492 із 495
Чудовий! Коли поруч.....