Про життя
Як то весело жить на Вкраїні
- Автор: Володимир Самійленко
Нема в світі країни такої,
Як Україна наша свята.
Кожний тут у розкоші, в спокої
І граблями добро нагорта.
Тут усяк, як та пташечка, вільний;
Всяк блюде інтереси суспільні,
Теплота родинного інтиму
- Автор: Станіслав Чернілевський
Теплота родинного інтиму.
Ще на шибах досвіток не скрес.
Встала мати. Мотузочком диму
Хату прив’язала до небес.
Весело і з ляском серед печі
Полум’я гуляє по
Нахлине злива
- Автор: Станіслав Чернілевський
Нахлине злива. Перемочить
І валуни на шлях знесе.
Усе живе перетолочить
І позамулює усе.
Повалить картоплі в городах,
Заллє півони і щавлі.
Але, немов останній
За перевалом болів і досад
- Автор: Станіслав Чернілевський
За перевалом болів і досад,
За рядом зрад, що тяли серце чуле,
Не треба повертатися назад,
Не треба озиратись на минуле.
Нехай стоїть, як дальній ожеред,
Ховаючи самообмани
В повечір’я вичахне тріща вся
- Автор: Станіслав Чернілевський
В повечір’я вичахне тріща вся.
Свист, і рев, і шваркота громів.
Ти прощався, сину.
Ти прощався…
Ти прощався!
Я не зрозумів.
Бліндажеве видиво в планшеті
Розмивалось в
Ані знаджень медово-прочовгих
- Автор: Станіслав Чернілевський
Ані знаджень медово-прочовгих,
ані скрегіт, чи шепіт, чи рев.
Тільки музика стовбурів довгих,
тільки велич завмерлих дерев.
Пташка кличе, струмок цвірлікоче,
мох ряденцем
І жити зле
- Автор: Станіслав Чернілевський
І жити зле. І кинути несила,
хоч співжиття — неправда й ворохня.
І не тому, що ти кохана й мила,
а через те, що й кинути — брехня.
І як би тупо з болю не вмирав ти
чи не
Крамола терпла і німіла
- Автор: Станіслав Чернілевський
Крамола терпла і німіла.
Лади щезали з вереди.
Ти не мене не зрозуміла,
а волю дерева й води.
Нічної гілочки ясмину,
роси в бузковому ковші.
І загадкову
Не проминуло - обминуло
- Автор: Станіслав Чернілевський
Не проминуло – обминуло,
не розлучило — не звело.
Де протинає світло чуло —
лиш те минає, що було.
Мене пройдешнє не стинало,
і не пекло, що Бог не дав.
І поки щастя
Світлані Чорноволенко
- Автор: Станіслав Чернілевський
Світлані Чорноволенко
Казимирі Підгірній
Не пальцями пишеться — болем.
Все болем та болем.
Коли ж,
хай навіть скидаючись кволим,
ти, тіло моє, відболиш?
Ні ночі, ні
Жнива
- Автор: Богдан Бойчук
Мідь мускулів нап’ята
на косах і серпах.
Солоним потом
скроплена земля.
Жінки вмивають сонцем
рамена і груди,
співаючи пісні:
хто дітям
наших тіл
наллє
Там де мені добре
- Автор: Іван Малкович
Там
де мені добре —
довкола гори —
невисокі переважно
і я дуже тяжко
прийшов до розуміння
що невисокі вони тому —
бо ж ростуть углиб
(коріння ясенів
Життя в селі
- Автор: Богдан Бойчук
У бур’янах сміється
жовтими зубами
осінь.
Наїжились
солом’яні хати,
каправо дивляться
крізь шиби
в будні.
На вітрі
шелестять
сухі серця,
крізь
...Дві пісні
- Автор: Богдан Бойчук
I
Я бачу все:
час зморшками обличчя зриє,
а теплі коси
вкриє іней
незчисленних зим.
Я бачу…
Висохлі уста,
як листя, шелестітимуть
незрозуміло.
В очах —
Подорожник
- Автор: Іван Малкович
Стоїть при дорозі
хлопчатко в сорочці рваній:
— Я — подорожник,
прикладайте мене до рани.
Ідуть подорожні —
ніхто з них, ніхто з них не стане.
— Я —
Країні чорного життя
- Автор: Богдан Бойчук
Ти гострим вітром
врізуєшся в груди,
ти білим болем
ниєш у легенях.
країно чорного життя,
дорога круто
кинулась в ногах
і відповзла.
і тільки небо
...Кінцеве
- Автор: Богдан Бойчук
Кругом
порозкидані тіні,
проколюють тіло
дощі.
Іти б — та життя під ногами розмокло,
гукнути б — у горлі діра,
благати б — та руки зрослися з землею.
Тоді підійшла
...Послання до Т.
- Автор: Іван Малкович
У травах життя
я душею ще такий світлячок
що вірю: у сузір’ї Стрільне
не на мене направлено лук
З ранніх віршів.
Давно залишив я удома
те дерево, з-за котрого мені
Монахиня
- Автор: Богдан Бойчук
У чорний шовк
старанно загорнула груди
і спілість свого лона,
щоб перейти
холодно
крізь життя:
не знаючи,
ні болю родження,
ні сліз,
в яких
Матері
- Автор: Богдан Бойчук
I
Прив’ялий кущ бузка
і грудку глини.
Більш нічого.
За все:
за передертий крик
на ложі родження
і смерти,
за біль,
що омотав утробу,
за
Сторінка 482 із 495
Чудовий! Коли поруч.....