Про життя
Рославлєв
- Автор: Олександр Пушкін
РОСЛАВЛЄВ
1831
Читаючи “Рославлєва”, з подивом побачила я, що зав’язка його побудована на справжній події, занадто для мене відомій. Колись я була другом нещасної жінки, обраної п.
...Рум’яний критику, дотепнику пузатий…
- Автор: Олександр Пушкін
Рум’яний критику, дотепнику пузатий,
Ти спів наш день при дні ладен на посміх брати
За сум та жалощі. А йди-но, глянь сюди,
Попробуй, може б, нас ти визволив з біди.
Дивись: он
До ***
- Автор: Олександр Пушкін
Ні, не питай, чому тужлива дума
Серед забав оповива мене,
Чому мій зір блукає, повен суму
Чому життя не надить чарівне.
Та й не питай, чому навік душею
Я розлюбив веселість і
Дар порожній, випадковий…
- Автор: Олександр Пушкін
Дар порожній, випадковий,
Нащо ти, життя, мені?
Нащо доля у закови
Узяла найкращі дні?
Хто з таємною злобою
З небуття мене позвав,
Душу виповнив жагою,
Розум сумнівом
Гортензія
- Автор: Генріх Гейне
Вірив я раніш: цілунки,
Що беру й даю жінкам,-
Це правічності дарунки,
Прислані судьбою нам.
Так серйозно я кохався,
Так поважно цілував,
Наче був зобов’язався
До
Геть покинь святебні притчі
- Автор: Генріх Гейне
Геть покинь святебні притчі,
Богомільні міркування —
Дай нам відповідь нарешті
На прокляті запитання.
Чому правий сходить кров’ю
І знайти не може права,
А неправого
Всі за чаєм сиділи
- Автор: Генріх Гейне
Всі за чаєм сиділи й розмову
Про любов між собою вели.
Естетичні були всі панове,
Панії надто чулі були.
“Розумію – кохать платонічно!” –
Мовив радця, страшний, як
Ту дивну мить я пам’ятаю…
- Автор: Олександр Пушкін
Ту дивну мить я пам’ятаю,
Коли мені з’явилась ти,
Немов святе видіння раю,
Неначе геній красоти.
З тих пір в зажурі безутішній,
В томлінні потаємних мрій
Звучав мені твій
Де я не гляну, всюди очі
- Автор: Генріх Гейне
Де я не гляну, всюди очі
Темнота чорна застилає,
Бо зникли оченьки дівочі,
Для мене промінь їх не сяє.
Погасла золотої зорі
Коханая краса велична,
Скрізь – дикії страшні
Дитя моє, бувши дітьми
- Автор: Генріх Гейне
Дитя моє, бувши дітьми,
Двійком малих дітей,
Ми в курнику під солому
Ховалися від людей.
Ми кукурікали півнем,
I люди, що йшли повз нас,
Вірили — кукуріку! —-
То
Світова річ
- Автор: Генріх Гейне
Хто багато має, той
Ще собі здобуде,
А хто мало, то тому
Мало і прибуде.
В тебе дасть Біг — хай тебе
Знищить, хто здолає,
Бо той має право жить,
Хто що-небудь має.
Сиділи ми, любко, обоє
- Автор: Генріх Гейне
Сиділи ми, любко, обоє
У легкім човенці своїм.
Ніч тиха була, ми з тобою
Плили геть шляхом водяним.
Ми острів заклятий стрівали,
Ген-ген в сяйві місяця мрів,
Там гуки
Не гніваюсь, хоч серце крає знов
- Автор: Генріх Гейне
Не гніваюсь, хоч серце крає знов
Моя навіки втрачена любов.
Хоч ясним діамантом сяєш ти,
Та в серці і промінчик не знайти.
Примарилась мені душа твоя:
Отруйна там кублилася
Не жаль мені, хай серце розіб’є
- Автор: Генріх Гейне
Не жаль мені, хай серце розіб’є
Загублена любов! хоч промінь б’є
Круг тебе з самоцвітів, – не жалкую:
Я бачу твого серця ніч тяжкую.
Давно се знаю. Бачив я у сні:
В тім серці
Чи серед вулиць гомінливих…
- Автор: Олександр Пушкін
Чи серед вулиць гомінливих,
Чи в людний увійшовши храм,
Чи в колі юнаків гульливих,—
Я віддаюсь моїм думкам.
Я говорю: кінець незримий
Чатує кожного із нас,
І під німе
Отрок
- Автор: Олександр Пушкін
Невід рибак розстилав над краєм студеного моря,
Хлопчик йому помагав. Отроче, батька покинь!
Інші мережі тебе дожидають і клопоти інші:
Будеш уми уловлять, будеш царям помічник.
Невіра
- Автор: Генріх Гейне
Я милуватиму тебе!
Нечуване блаженство!
Від думки цієї серце моє
Охоплює шаленство,
Я милуватиму тебе,
Ласкатиму коси шовкові,
Кохану голівку мені на плече
Ти в
Знову довелось… (переклад О. Грязнова)
- Автор: Олександр Пушкін
…Знову довелось
Відвідати місця, де я провів
Два роки непомітні у вигнанні.
Вже десять літ пройшло з тих пір; багато
Змінилося для мене у житті,
І сам, земним скоряючись
Дубровський
- Автор: Олександр Пушкін
ДУБРОВСЬКИЙ
1832 — 1833
ТОМ ПЕРШИЙ
РОЗДІЛ І
Кілька років тому в одному із своїх маєтків жив старовинний російський пан, Кирило Петрович Троєкуров. Його багатство, знатний
...Осли-виборці
- Автор: Генріх Гейне
Усім набрид свободи рай,
I стали звірі змовляться:
“Покласти звіриній республіці край
I вибрати самовладця”.
По куріях різних звірі зійшлись
Залежно від роду і масті,
I
Сторінка 23 із 495
Чудовий! Коли поруч.....