Про життя
Погасло стомлене світило…
- Автор: Олександр Пушкін
Погасло стомлене світило;
На море спінене вечірній впав туман.
Шуми, шуми, покірливе вітрило,
Хвилюйся під човном, похмурий океан.
Я бачу берег полуденний,
Землі таврійської
Пробудження
- Автор: Олександр Пушкін
О квіти мрій,
Де ваші чари?
Чом, світе мій,
Зайшов за хмари?
Навік погас
Веселий час,
І в самотині,
О чорні тіні,
Лиш бачу вас.
Все заніміле,
Навколо
Час, милий друже, час!.. (переклад О. Грязнова)
- Автор: Олександр Пушкін
Час, милий друже, час! душа спочину просить –
Летять за днями дні, і кожна мить відносить
По часточці буття, а ми усе ждемо
Житейських радощів… І раптом помремо.
Хай щастя нам
Спомин
- Автор: Олександр Пушкін
Коли для смертного замовкне день труда
І на німі майдани міста
Напівпрозорчаста наляже ніч бліда
І сну крило повіє чисте,
Тоді в самотності, легких не знавши снів,
Тривожної я
Квітка
- Автор: Олександр Пушкін
Засохлу квітку між листками
Забуту в книзі бачу я;
І ось вже мріями-думками
Душа сповняється моя:
Ти де цвіла? коли? весною?
І чи цвіла там довго ти?
Чиєю зірвана
Станційний доглядач
- Автор: Олександр Пушкін
СТАНЦІЙНИЙ ДОГЛЯДАЧ
Колезький реєстратор,
В поштовій станції диктатор…
Князь Вяземський.
Хто не проклинав станційних доглядачів, хто з ними не лаявся? Хто, в хвилину
...Ти не питай, чому думки похмурі…
- Автор: Олександр Пушкін
Ти не питай, чому думки похмурі
Поміж забав беруть мене в полон?
Чому ходжу постійно у зажурі?
Чому набрид життя солодкий сон?
Ти не питай мене, чому так рано
Я розлюбив
Клеопатра
- Автор: Олександр Пушкін
Цариця голосом і зором
Бучний ожвавлювала пир.
Вславляючи всевладну хором,
Визнаючи в ній свій кумир,
Всі тислись до її престолу,
Та враз над чашею з вином
Замислилась вона
Ліцінієві
- Автор: Олександр Пушкін
Ліцінію, дивись: учвал на колісниці,
Укритий лаврами, в блискучій багряниці,
Бундючно сидячи, Ветулій молодий
До юрб міських летить по вулиці гучній.
Дивись, як перед ним всі спину
На горах Грузії лежить нічна імла…
- Автор: Олександр Пушкін
На горах Грузії лежить нічна імла;
Шумить Арагва піді мною.
Прилинула печаль і душу сповила,
Печаль, що сповнена тобою,
Тобою – більш ніким… Та, всупереч всьому,
Ніщо не
Отрок
- Автор: Олександр Пушкін
Невід рибак розстилав над краєм студеного моря,
Хлопчик йому помагав. Отроче, батька покинь!
Інші мережі тебе дожидають і клопоти інші:
Будеш уми уловлять, будеш царям помічник.
Римо, друже повсякденний…
- Автор: Олександр Пушкін
Римо, друже повсякденний
І в дозвілля час натхненний,
І в натхненний час труда,
Ти примовкла, заніміла;
Ах, невже ти, дзвінкокрила,
Відлетіла без сліда?
А колись твій
...Пробач, мені ще важко осягти…
- Автор: Олександр Пушкін
Пробач, мені ще важко осягти,
Що я тебе ревную не по праву.
Мені ти вірна. Чом же любиш ти
Лякати раз у раз мою уяву?
Чом хочеш бути милою для всіх
І кидаєш, закличний і
Прикмети
- Автор: Олександр Пушкін
Учись постерігать прикмети й віщування.
Пастух і хлібороб привчаються зарання,
На небо глянувши в передвечірній час,
Вгадати, що за день чекає завтра нас:
Чи благодатний дощ
Постріл
- Автор: Олександр Пушкін
ПОСТРІЛ
Стрілялись ми.
Баратинський.
Я поклявся застрелити його за
правом дуелі (за ним лишився
ще мій постріл).
Вечір па бівуаку.
І
Ми стояли в містечку
...Історія села Горюхіна
- Автор: Олександр Пушкін
ІСТОРІЯ СЕЛА ГОРЮХІНА
1830
Коли бог пошле мені читачів, то, можливо, для них цікаво буде дізнатися, яким чином вирішив я написати Історію села Горюхіна. Для цього я мушу дати деякі
...В степу життя…
- Автор: Олександр Пушкін
В степу життя, сумнім та безбережнім,
Три джерела пробились потайні:
Струм юності із розмахом бентежним
Кипить, біжить у шумі та вогні;
Кастальський струм, натхнення
Рум’яний критику, дотепнику пузатий…
- Автор: Олександр Пушкін
Рум’яний критику, дотепнику пузатий,
Ти спів наш день при дні ладен на посміх брати
За сум та жалощі. А йди-но, глянь сюди,
Попробуй, може б, нас ти визволив з біди.
Дивись: он
Ту дивну мить я пам’ятаю…
- Автор: Олександр Пушкін
Ту дивну мить я пам’ятаю,
Коли мені з’явилась ти,
Немов святе видіння раю,
Неначе геній красоти.
З тих пір в зажурі безутішній,
В томлінні потаємних мрій
Звучав мені твій
Трунар
- Автор: Олександр Пушкін
Чи ми щодня не бачим трун.
Сивин дряхліючого світу?
Державін.
Останні пожитки трунаря Адріана Прохорова були звалені на похоронні дроги, і пара худих коненят вчетверте побрела з
...Сторінка 21 із 495
Чудовий! Коли поруч.....