Про війну
Конь
- Автор: Леонід Глібов
Ретив мой конь, силен мой конь,
В его глазах горит огонь;
Он взрос в широком чистом поле,
Гуляя, фыркая по воле.
Красив мой конь и под седлом
В узде, облитой
Плач Ярославни
- Автор: Павло Тичина
Сніг. Сніжок.
На княжий теремок.
День і ніч круг нього ходить,
плаче голосок:
— Ой князю, князьочку,
чи ти за Дунаєм?
чи ти на Дону?
Дай про себе вісточку,
бо
Ворон
- Автор: Василь Симоненко
Очі розпечену магму ллють,
Губи тремтять потворно —
Сліпа та безсила лють
Прийшла і взяла за горло.
І став я малим та чорним
Голодним вороном.
І сиджу на березі та
Дві бочки
- Автор: Леонід Глібов
Дві Бочки їхало колись селом:
Одна з горілкою, повненька,
Друга — порожня, тож слідком.
Та, що з горілкою,— тихенько,
Повагом йде собі та йде;
Порожня ж так тобі пустує,
Та
Вітер з України
- Автор: Павло Тичина
Нікого так я не люблю,
як вітра вітровіння.
Чортів вітер! Проклятий вітер!
Він замахнеться раз —
рев! свист! кружіння!
і вже в гаю торішній лист —
як чортове
На могилі Шевченка
- Автор: Павло Тичина
I
І, уклонившись праху,
ми сходили з гори.
— І знов тиран. І знов неволя.
Хрипкий далекий пароплав
сигару закурив…
Сонхвиля.
Як раптом за Дніпром хтось викресав огню.
Забулися давно образи, суперечки
- Автор: Василь Симоненко
Забулися давно образи, суперечки,
Злиденні і напівголодні дні,
Та не забуду я, як пінилася гречки
І чорногузи гуртувались на стерні.
І люди йшли байдуже, мов лелеки,
Із
Камінь та черв’як
- Автор: Леонід Глібов
— Дивись ти, як хвинтить зачав!
Неначе й справді пишна птиця! —
Так Камінь, лежачи в пшениці,
На дощик верещав. —
А глянь, іще й радіють люде;
Запевно, всі вони дурні,—
Аж
Повернення
- Автор: Василь Симоненко
Я йшов і йшов по синім узбережжі,
Мовчали гордо скелі кам’яні.
Лиш паморозь осіння на одежі
Та сутінки і марення нічні
Мене назад вернути закликали
У місто, де світилися
Відповідь Сому
- Автор: Василь Симоненко
Небагаті у мене скарби,
Але й ті я не всі зберіг,
Залишивши для віршів фарби
І думок нешвидкий розбіг.
І на мене колишні друзі
Сиплють лютих прокльонів град,
І стою я в
Я знову плачу мимоволі
- Автор: Володимир Сосюра
Я знову плачу мимоволі…
Чому?.. Та хто б не плакать міг.
Ось люди, вирвані з неволі,
Ідуть по вулицях вузьких…
«Бабуся!.. Як вони терзали
Тебе… все клацав їх курок…»
Вона
Порожнеча
- Автор: Павло Тичина
Умиваюсь. Вода — мов металофони. Занавіска —
вітер з прапорами!
У дворі тополі і жінки.
— Ну кажу ж вам: місто кругом оточено.
— Ой світе мій!..
Зачинилось вікно. Ходить
...Хто ж це так із тебе насміяться смів
- Автор: Павло Тичина
Хто ж це так із тебе насміяться смів?
Хто у твоє серце ніж загородив?
Виростали діти в хаті, як в гаю,
Без ясного сонця в рідному краю.
Накипіла злоба, сповнились серця —
Гей,
Разлука
- Автор: Леонід Глібов
Уж погасал июльский день.
Казак, вздев шапку набекрень,
Тихонько ехал на чужбину,
В душе кляня свою судьбину.
А за селом невдалеке,
На невысоком бугорке,
В слезах казачка
Скорбна мати
- Автор: Павло Тичина
Проходила по полю
Обніжками, межами.
Біль серце опромінив
Блискучими ножами!
Поглянула — скрізь тихо
Чийсь труп в житах чорніє…
Спросоння колосочки:
Ой, радуйся
Нашої заслуги в тім не бачу
- Автор: Василь Симоненко
Нашої заслуги в тім не бачу,
Нашої не знаю в тім вини,
Що козацьку бунтівливу вдачу
Нам лишили предки з давнини.
Нам і те не добавляє слави,
Що вони од чужоземних
Кирпатий барометр
- Автор: Василь Симоненко
Ти лежиш іще впоперек ліжка —
Ну до чого мале й чудне!
А до тебе незримі віжки
Прив’язали цупко мене.
Кажуть, носа ти вкрав у баби,
Губи й ноги забрав мої,
Взяв у матері
Козачья песня
- Автор: Леонід Глібов
Берегись, не спи, казак,
Стоя на часах:
Злой черкес давно тебя
Стережет в горах!
Не увидишь, как он вдруг
Сзади подойдет
И, как маковку, тебе
Голову
По блакитному степу
- Автор: Павло Тичина
По блакитному степу
Вороний вітер!
Пригорнув раз та й подався —
Вороний вітер…
Вийшла жита жати я.
Громова хмара!
Ой не всі з війни додому —
Вороний
На захист миру
- Автор: Павло Тичина
(На всесоюзній конференції прихильників миру в Москві у вересні 1949 р.)
Браття! Друзі! Побратими!
Дні які в нас ясні, чистії
А в буржуазії — ніч…
З почуттями із
Сторінка 20 із 211
Чудовий! Коли поруч.....