Про війну
Місто
- Автор: Сергій Губерначук
Страшни́й Дракон за горизонтом спить,
сопе у трубні ніздрі й дим пускає.
Пожежу загасила ніч на мить,
бо вже ось ранок поблизу блукає.
День – брат Дракона, друг його очей,
...Машиною часу
- Автор: Сергій Губерначук
Я повертаюся з тобою на чолі
у давнину запеклу і ворожу.
О, скільки мрій жило у цім селі,
забожених і до людей не схожих!
А скільки воєн виходило тут,
кістяк на кістяку
На тлі біди
- Автор: Сергій Губерначук
Кремезний сон хропе у мавзолеї,
давно без нагляду “музейний експонат”,
і пролетів, мов осінь по алеї,
у чорних чергах пролетаріат.
Сатрап лежить, доведений до трупа,
до
На політичній мапі світу
- Автор: Сергій Губерначук
На політичній мапі світу – ніби й лад:
ґіґантські є й дрібні держави та кордони;
у різних шри́фтах назв топонімічний ряд
усо́тує всі нації й закони;
країни на виду – столиці,
Історія
- Автор: Сергій Губерначук
Забутая дорого у пітьмі!
Тебе шукала не одна потвора,
малюючи слідами на зимі
криваві кола.
У нетрях цих безлюдність світова
ховалася від Господа і Бога.
Тут, що не крок,
Так скупо відображені життя
- Автор: Сергій Губерначук
Так скупо відображені життя –
а смертю так нахабняче розвінчані?
У стосах документів з забуття
волають ску́ті, досі не помічені!
Мов піліґріми, ста́ріють віки
і йдуть за
Гроші з’їли планету
- Автор: Сергій Губерначук
Гроші з’їли планету.
Планета у череві гро́шей.
Я хотів заробити на книжку,
щоб видати вірші.
Про-грав.
Гроші ходять окремо,
кишки́ набиваючи товще,
закупоривши
У чорному тілі тримали тебе
- Автор: Сергій Губерначук
У чорному тілі тримали тебе,
тобою тебе обзивали на “бе”,
глумилося кожне, знущались гуртом
і гнали з очей хто бичем, хто хлистом.
Тебе зачиняли на день і на ні́ч
у чорні хліви
Після довгої праці нема заробітку
- Автор: Сергій Губерначук
Після довгої праці нема заробітку.
Таргани перемерли від голоду в кухні.
Тільки літра вина в кришталевому кухлі,
у який хтось поставив розтріпану квітку.
Є кохана, в якої нема
...Яка неясна глибина історії
- Автор: Сергій Губерначук
Яка нея́сна глибина історії!
Я́к завтрішні зірки закаламучені!
О, здогади! – Дрібненькі інфузорії!
О, вигадки! – Мутанти закарлючені!
Людина – посередині як істина:
то
“Ні” чи “Так”, а Всесвіт - проти
- Автор: Сергій Губерначук
“Ні” чи “Так”, а Всесвіт – проти.
Не буває “Так” чи “Ні”.
Ані правди, ані йоти!
На війні як на війні!
Правда – вічне порівняння.
Нині – так, а сяк – затим.
Залишається
Злам
- Автор: Сергій Губерначук
Немає сумніву.
Червоні черевики
дорогу перейшли не там.
Я попрощавсь з твоїм життям.
Злам.
Є певні докори.
Це докори сумління,
які будують красний храм.
Але ж
Арсенальна станція метро
- Автор: Сергій Губерначук
Арсенальна станція метро.
Поїзд мчить за вітром під землею.
Це цивілізоване нутро
спростувало древню ахінею –
про підземність пекла, про чортів,
котрі нас, полощучи в
Чуже
- Автор: Сергій Губерначук
Усе, що здобуте не власним горбом,
нарощене й збуте, ген-ген, за бугром,
привласнене, вкрадене, зникле на Кріт,
без сорому видерте з рота сиріт,
без совісті вийняте з горя
На могилу з трав великих, синіх
- Автор: Сергій Губерначук
Предкам, які стали соснами,
лісовими лілеями та волошками,
і стоять, як велети, наді мною
На могилу з трав великих, синіх,
чебрецем затоплену високим,
на мохи сухі і
Чи
- Автор: Сергій Губерначук
Ніко́ли чи ні́коли?
Ніко́му чи ні́кому?
Чи вручимо вимпели
малому й великому?
Чи в молодь обернемо
старого й кволого?
Чи світ перевернемо
самі чи з
Діамантове кольє
- Автор: Сергій Губерначук
Зимове діамантове кольє,
холодних почуттів ясні крижинки.
Усе, що на рахунку в тебе є, –
це сміх і сльози звільненої жінки.
Давно я не така, як ця зима.
Терпіти сил уже давно
Бокал
- Автор: Сергій Губерначук
Тепер, коли осушено бокал,
коли по венах розлилась отрута,
я звільнений, мої пудові пута
обсипались уламками дзеркал,
тепер, коли осушено бокал.
Тепер, коли мої слова
...Білої айстри чорний неґатив
- Автор: Сергій Губерначук
Білої айстри чорний неґатив.
Квітка архівна у викопно́му кадрі.
Від кіноапарату зоставсь лише штатив
і плівка непроявлена з аншлагом у театрі.
На Байковому:
...Змирає листя
- Автор: Сергій Губерначук
Змирає листя –
завмирає місто.
Жовтнева ніч, мов гад на зиму, пре.
Залізне вістря
злого футуриста
пером поріже гробове каре
змирання листя –
завмирання міста –
ночей
Сторінка 186 із 211
Чудовий! Коли поруч.....