Про війну
потворні дощ покора і спасіння
- Автор: Іван Андрусяк
потворні дощ покора і спасіння
потворний сад де вигуки і зграї
і самота що лузає насіння
над тілом молодого самурая
і вершники що обрані з півсвіта
місити гній коронного
чого мені далі чекати
- Автор: Іван Андрусяк
чого мені далі чекати жінки і вода
піски і дерева в руці череватого будди
і тихий коханець покірно іде по слідах
цитуючи коло за колом лукаві талмуди
і день вимиває розморені
...по інерції крик
- Автор: Іван Андрусяк
по інерції крик по інерції постріл з лука
хутірне зазимів’я перетяте полудою ґанку
і розпука як гроно як грижа як гра розпука
перед ранком життя опустошена перед ранком
де
...порозсипавши сутінки
- Автор: Іван Андрусяк
порозсипавши сутінки і шкло
порозбиравши вежі і залоги
ми виявляли що житття було
точнішим від своєї перемоги
воно трималось чіпко за полу
воно повільно дерлося до горла
і
за димом за струпом
- Автор: Іван Андрусяк
за димом за струпом невидимі інші стихії
хорує над хором розгорнута кара нудьги
учора сказали вертайте голоблі на київ
сьогодні мовчали у степ розгортайте сніги
і дні непокірні
...остроголосні привиди речей
- Автор: Іван Андрусяк
остроголосні привиди речей
ще міняться ще несть їм ореолу
якого безу простір цей тече
яким крилом перегортає тору
мислитель масок викришив пісок
сліпі долоні як вершини
банда грала навиліт
- Автор: Іван Андрусяк
банда грала навиліт і росяні коси губила
на колосся падучі викапував пристріт гіркий
що сьогодні чекає товаришу степ чи могила
чи поранена птаха припаде до гирла руки
що
...за краплею крапля сповзає
- Автор: Іван Андрусяк
за краплею крапля сповзає під лід
обвиті губами цибаті штативи
ми гордо вивчаєм цей жадібний світ
як випите з ночі розморене чтиво
нам пити повільно ми випари п'єм
сльоза
чия то ґою праща несповита
- Автор: Іван Андрусяк
чия то ґою праща несповита
чия по світу лань пустелю п’є
нехай до жита докульгає свита
на неї в московита дружба є
не язиком то каменем прилиже
дізнатися чи зиждеться
поцілований кожною буквою
- Автор: Іван Андрусяк
поцілований кожною буквою
розчленованих твоїх слів
я терплю в мене губи попукали
є сусальна жара в землі
є потреба випити зайвого
розчахнутися серед трав
є шалена потреба
Франко. 1916
- Автор: Іван Андрусяк
це небо ніби ґирґалиця з рук
розлазиться в потріскані судини
а ми його збирали і садили
на полі брані свій порожній звук
не молотом не ломом не кайлом
не помелом на коло
Облога
- Автор: Іван Андрусяк
Василеві Герасим’юку
1.
якщо ніхто якщо нікого
якщо нікому доведеш
що вороги пливуть до бога
як поцілунки на манеж
що королям на цілий вечір
розтасувати
здиміє раптово і напружено
- Автор: Іван Андрусяк
здиміє раптово і напружено
в реверанси зношених осель
те що перетравлюване душами
хлюпотіло й пінилось — усе
викришиться білим по червоному
на солодку паморозь
одноактовий день
- Автор: Іван Андрусяк
одноактовий день відкипів як смола
на дорогах безкровних ні серця — нікого
і покручений берег нудний як мулла
заховався покірно у темінь до бога
але ми ще зривали губату
...довірившись тонкому спирту слів
- Автор: Іван Андрусяк
довірившись тонкому спирту слів
живеш як риба стоптуючи пальці
де кратери звикають до землі
як пастухи до різьбленої палиці
як тільки відрізнивши день до дня
кусаєш губи
Гливка психіатрія домагань
- Автор: Іван Андрусяк
Гливка психіатрія домагань
не безконечна. Обсихають банти
розвішень наших. Безвісти прости.
Життя як розкурочений наган:
ні вцілити не здатне Божі ґранди,
ані в кишені жах
Не кусається
- Автор: Іван Андрусяк
– Не дивись на мене, вуже –
я тебе боюся дуже.
Не підійду, й не проси –
Бережусь, щоб не вкусив.
Вуж образився: – Кусючка?!
Та ніколи у житті!
Стережу я нашу
Пташка
- Автор: Оксана Лущевська
У мого брата є пташка,
мала бавовняна пташка,
це я сплела йому пташку,
коли він ішов на війну.
Мотаючи нитку на нитку,
я думала, як моя пташка
в глибокій кишені
Модифікуємось
- Автор: Оксана Лущевська
Повне мовчання. Збентеженість.
Моральна кодифікація.
Цинічні розмови про вічне –
Чуттєва глобалізація
світогляду.Модифікуємось
У формули агресивності,
У міфознак
Іронія
- Автор: Оксана Лущевська
Як іронічний натяк,
Без табу
Черстві слова посипались потужньо.
На толерантні, витончені дні.
Скривилось сонце.
(Випрямилась мужньо).
І електрично спазмами
Сторінка 180 із 211
Чудовий! Коли поруч.....