Про війну
Ніч Івана Богуна
- Автор: Микола Вінграновський
Болиш?
Боли ж!
Боли,
Бо лине крик
Від можа і до можа Україною,
І панський перехняблений язик
Хрипить над нею стомленою слиною.
І меч горить над гривою коня,
І паля
До нас прийшов лелека
- Автор: Микола Вінграновський
До нас прийшов лелека
З косою на плечі,
Води напився з глека
Та й сів на спориші.
І так сидів лелека,
І думав те, що знав:
Пропало десь далеко
Все, що косити
Телеграма
- Автор: Анатолій Качан
Слухав птах на дротах,
Як гуде телеграф.
А гудів він отак:
Гу-гу-гу… тік-тік-так…
Тік-тік-так… гу-гу-гу…
Ско-ро… бу-де… все… в сні-гу…
Та зненацька із дротів
Птах до
Розділили Україну поміж ворогів
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Гей, зеленії Карпати,
Чом’ такі сумні?
Чи у горах, чи в тих зворах
Втратили пісні?
Ой, мовчать Карпати — тільки
Вітер відповів:
— Розділили Україну
Поміж
Ой, чиї ж оце могили
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Ой, чиї ж оце могили
заросли у брості?
То борці там положили
молодечі кості.
Рвали рабства всі тенети,
йшли у бій завзято,
їх скосили кулемети,
вбили їх
У неволі
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Років тисячу в неволі
жив отой народ,
і без щастя, і без долі,
серед бід, незгод.
Вороги ж бо збиткували,
задавали муки,
за нізащо катували
і в’язали
Не запродайте рідний край
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Ми волю вигризли з бідою,
Скажіть, будь ласка, де вона…?
Остались далі ми рабами,
Свободи справді ще нема!
Гей, гей, народе мій бездольний,
А доки спатимеш?
Вставай, пригноблений народе
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Вставай, пригноблений народе,
З летаргії вставай!
Пора велика вже приходить,
Воскресне Рідний Край.
Лишаймо ми тепер роботу,
У бій рушати час!
У пропасть поженем цю
Пускають кулі нам у груди
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Пускають кулі нам у груди,
Бо завидять, що ми живем,
Як мухи гинуть наші люди,
Палять і нищать нас вогнем,
Та ми вперед ідем,
Ідем!
Кайданів ми не
...Час тюремні ґрати розбивати
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Час тюремні ґрати розбивати!
Час валити клятії тюрми,
Вільну пісню вільно заспівати,
Бути врешті вільними людьми!
Обіцянка мертва і забута,
Опинились знову у ярмі,
Нам із
Плач і ридання
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
О, звідки плач, гірке ридання,
Сльозами прохане благання,
Розпуки голос відкілля?
Це плаче Галицька Земля,
Ридає ніжна Буковина,
Рида’ Загіря сирота:
О, нене, рідна
Сильніший брат
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Росився кров’ю рідний ґрунт,
Невільним стало ясно:
Або ми піднімемо бунт,
Або ми згинемо нещасно.
Спалили в трьох ми трон вогнем
Терпіти далі годі!
Ми три брати, ми
Пізно при столі
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Хто сидить з думками
Пізно при столі?
Що розповідають
Зморщки на чолі,
Де страждання тисне,
Де зарився сум,
Де тривожна думка
Блисне через ум.
Не питайте, хто
...Серед ґруня шолом і кріс
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
З гуцульських гір
Потоки вділ
Спадають і гучать,
Часи борні
На ґруні ці
Ударили печать.
Тут кожен лист
Дрожав під свист
Гармати як гули,
В горі
Наче у кітлі ми
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Наче у кітлі ми —
гори звідусіль —
звідси не почути
зойк нужденних сіл.
Люд у безробітті
з голоду опух…
Дармо тут ридати —
цілий світ оглух.
В неврожайні
...На празник Покрови
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
На празник Покрови
була повінь вод…
На празник Покрови
стріляли в народ.
Кров мого народу
стікала у воду…
На празник Покрови
стріляли в народ.
На празник
...Як різня почнеться
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Як різня почнеться —
будеш в ній і ти…
Знай, що є Вкраїна,
знай, що є брати!
Ви не витягайте
меч на свого брата!
Убивайте ката,
ріжте ворогів!
А дістанеш
...Бачив я сьогодні
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Бачив я сьогодні
Злидні і біду
І яку — здається —
Більше не знайду.
Це ж селяни в горах,
Це ж робітники,
Бідні лісоруби,
Слуги, візники,
Що без праці
Два брати
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Служили в пана два брати,
Зазнали горе, муки,
Пан окрадав і збиткував
І спутав їхні руки.
Та вирвались вони із пут,
Не стало більше пана,
Заблисла воля золота,
Велика,
Оці Карпати - наше горе
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Оці Карпати — наше горе,
Життя у горах — мука!
Вікном хороба зазирає,
У двері Голод стука’.
І темрява нам сліпить очі,
Здирає шкуру — пан,
А сонце, вільне,
Сторінка 178 із 211
Чудовий! Коли поруч.....