Про Україну
Священного братерства хліб
- Автор: Микола Сингаївський
Священного братерства хліб
несу, немов ужинок з поля.
Не одцвітае серця цвіт,
не заростає братства слід,
що нам дарує щедра доля.
Одвічного братерства хліб
нестиму в зоряне
В зелених Татрах
- Автор: Микола Сингаївський
Просинаються Татри,
як зелені ведмедиці.
Струшують сині тумани
і поволі ідуть умиватись.
А потім довго вдивляються
в сині озера,
в ріки-бистрини.
Просинаються Татри
...На прощання
- Автор: Микола Сингаївський
Я не вмію прощатись,
мені важко прощатись з тобою, Праго,
як закоханому з любов’ю.
В надвечір’ї твоєму,
у бузковому присмерку
я дивитимусь на Градчани,
як хлопчисько
Стою зі світом я
- Автор: Микола Сингаївський
Стою зі світом я –
лицем в лице,
відкрите серце простору і цвіту.
Квітує сад під райдужним вінцем,
і пахощі розлиті на півсвіту.
Квітує день на радощах буття.
що нам кують
Мій крок - із атомної ночі
- Автор: Микола Сингаївський
Мій крок – із атомної ночі,
І віра ще в душу нуртує:
Світильник розуму і серця –
До сонця виведе з пітьми.
Я чую земле – не безодню,
А теплу споришеву стежку,
Вона біжить
Мати-Україно
- Автор: Микола Сингаївський
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають
Матусине щастя
- Автор: Микола Сингаївський
Є турбота в сонця —
людям помагати,
яблука і вишні
соком наливати.
А моя турбота —
мамі помагати,
братика малого
в колисці гойдати.
I на щастя неньці
швидше
Приємлю
- Автор: Анатолій Мойсієнко
Приємлю
спориш придорожній
і білу ромашку
приємлю,
І сиву грозу,
що росте громокроною
в землю,
Приємлю.
Ти покуту куту копит
- Автор: Анатолій Мойсієнко
Ти покуту куту копит,
У тяму хирих ум’яту, —
Вічем мечів,
Вічем зим… А форт Січі — строфами з мечів.
Ти поки сип оті літописи копит,
Видихи див,
А ми — зимами, зимами,
Шипиш
- Автор: Анатолій Мойсієнко
Шипиш…
Ти – войовит.
Віки тер єретиків.
Ти – щит.
Живи ж.
Я – цар під роями рим’я, орд…
і праця –
Осяяння. ( Ясо
Осяяння, ясо!)
Я – цар. Пієтет є і праця.
І
Щодуху дощ
- Автор: Анатолій Мойсієнко
Щодуху дощ —
Лозу в вузол;
Мов швом —
Межу; в хащах— вужем…
І лопух у полі —
Мов швом.
Жах аж!
Потоп…
І — тиш… Зорі розшиті…
Радощі в хатах… Віщо дар…
…
А запах хапа
- Автор: Анатолій Мойсієнко
А запах хапа за
Віко років:
Анаші шана!
І Хихи тихих,
Іхи лихі: Анаші шана!
Мани хоч на панчохи нам.
А вакса ласкава…
Ладна Ксеня – не скандал:
Мед – Едем,
А
Сімейна хроніка
- Автор: Василь Герасим'юк
Хіба не вигідно
дві давні гуцульські родини
(трохи в неповному складі)
поселити
на одних двоповерхових нарах
у бараці в Караганді? –
холодна зима сорок сьомого
буде для
Старовинне світло
- Автор: Василь Герасим'юк
З полонини Кознєски і ні з якої другої
вся Чорногора мені – як розповита…
З кожної полонинки,
з кожного верха
бачу на полонині Кознєсці двох.
Стаю на скелю,
за яку зайшло
Щоразу ловили її
- Автор: Василь Герасим'юк
Щоразу ловили її,
чотирнадцятилітню, під лісом –
хай не тікає на село до мами
мужня жона!
Може б, не спіймали,
якби тікала не тією дорогою,
на якій кожне яблучко,
Що тебе пригинає
- Автор: Василь Герасим'юк
Що тебе пригинає
до сирої землі?
Це твоя тайна таїн
дотліває; в золі.
Ця зола це вчорашня,
це не дим – це туман.
Ця земля вже не наша.
Це спасенний обман.
Ніби
...А та хата
- Автор: Анатолій Мойсієнко
А та хата —
Хата на канатах;
І таланило, коли на латі
Будь-де летите… Ледь дуб
У гіллі — гу!..
У гудінні — дугу
Дугує у гуд.
У ву-
хах:
У — гу!
Хата — шум у
Пам’ять 46-го
- Автор: Микола Сингаївський
Пам’ятаю голод сорок шостого:
Жолудевий, кам’янистий хліб,
Немічного бачити – дорослого,
І дитинство зголоднілих літ.
Все злилось – у хлібне і насущне:
Цвіт кори, макуха,
Як перший віддалений звук
- Автор: Микола Сингаївський
Як перший віддалений звук
В душі моїй щем розростеться.
Від ніжності люблячих рук
Мелодія в серці озветься,
Як перший народжений звук.
Отак би щомиті, щодня
рости,
Меча років
- Автор: Анатолій Мойсієнко
Меча років – об вікна ранків, бо
вік орачем.
Меча років – об риму мир, бо вік
орачем.
Сторінка 235 із 253
Чудовий! Коли поруч.....