Про Україну
Вовк і Вівчарі
- Автор: Леонід Глібов
Раз Вовк тихесенько підкрався…
Всім відомо, куди він звик ходить
І де він лиха набирався, —
Та що ж робить,
Коли на те вже Вовк удався,
Щоб овечок давить!
І сей раз він
Тройка
- Автор: Леонід Глібов
Вот скачет тройка под горой,
Звонок гудит и замирает;
Сквозь тучи месяц золотой
Едва долину озаряет…
Блестит замерзшая река,
Холодный ветер подувает
И удалого ямщика
Хто бреше?
- Автор: Леонід Глібов
Колись я нудилось
У срібнім кайдані;
Розбила неволю
Чубатая пані,
А я на Вкраїну
Тихенько нищечком…
Колись
Турбується наш невсипущий світ…
- Автор: Леонід Глібов
Турбується наш невсипущий світ;
І день і ніч і йдуть, і їдуть люде,
Нагадують про слово давніх літ:
Те бачили — побачимо, що буде.
Сказать би їм: було і поплило,
Коли і що
Україна
- Автор: Пантелеймон Куліш
Чи згадуєш, земляче, край той пишний,
Де річеньки блищать сріблом текучим,
Де, мов кармазин, червоніють вишні
І дишуть медом пасіки пахущим;
Де гарбузи в цвіту по лісах в’ються
Ой що в Софійському заграли дзвони
- Автор: Павло Тичина
Ой що в Софійському заграли дзвони, затремтіли.
Не білі голуби — янголи у небі пролетіли.
Ой там збиралися під прапори, під соняшні ще й сині:
Від нині —
Не буде більше пана у
Титани
- Автор: Пантелеймон Куліш
І
Титани на Зевеса розізлились…
Не Бріярей із Енкеладом гори
На гори навертали да казились,
Що він пороздавав богам престоли
В імперії надоблачній, а музам
Звелів сим
Сон
- Автор: Леонід Глібов
Раз в тиху годину
Я спав опівдні
І от що згадав я:
Приснилось мені,
Що ніби гуляю
В хорошім саду.
Дивлюсь, прилетіла
К своєму гнізду
Малинівка-пташка
Дітей
Гей, нові Колумби й Магеллани
- Автор: Василь Симоненко
Гей, нові Колумби й Магеллани,
Напнемо вітрила наших мрій!
Кличуть нас у мандри океани,
Бухту спокою облизує прибій.
Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені
Після жнив
- Автор: Леонід Глібов
Була весна, минає літо,
Бог погодив все перебуть;
Скосили сіно, зжали жито,
Вози риплять, добро везуть,
Благаю щиро: «Дай же, боже,
Довгенько стежечку топтать,
Щоб діялось
Пловец
- Автор: Леонід Глібов
На скале перед рекою
Молодой пловец сидел
И с тревожною мечтою
В даль туманную глядел.
Под скалою Днепр широкий
Колыхался и шумел…
И пловец в тоске глубокой
Песню
Злодій
- Автор: Василь Симоненко
Дядька затримали чи впіймали —
Дядька в сільраду ескортували.
Дядька повчали і докоряли:
“Як вам, дядьку, не ай-ай-ай
Красти на полі свій урожай!
У кого ви крали?
Ви крали
Сердечная песня
- Автор: Леонід Глібов
(Посвящается милым созданиям)
В былые дни, в краю родном,
Я не на шутку был поэтом.
И в молодом уме моем
Играли грезы чудным светом.
Я песни пел, я
...У собор
- Автор: Павло Тичина
I
По один бік верби.
По другий старці.
Гнуться, гнуться, гнуться верби.
Нагинаються старці.
Шум юрби глухої.
Блиск хмариних крил!
…Сповіває аналої
Остапова правда
- Автор: Леонід Глібов
Питалися хлопці старого Остапа:
«Дідусю наш милий! Скажи, лишень, нам —
Ти в світі нажився, всього надивився
По селах далеких, чужим городам…
З якої причини, відколи ми
Lago Maggiore
- Автор: Пантелеймон Куліш
Хожу берегами,
Та й не нахожуся;
Дивлюсь на сади зелені,
Та й не надивлюся,
Сади-виногради
В воду поринають;
Поуз берег ясні смуги,
Вівчар
- Автор: Леонід Глібов
Був на селі Вівчар Тарас;
Він панових овечок пас.
Став мій Тарас чогось журитись:
Сидить, голівоньку схилив,
А панові боїться похвалитись,
Щоб пан не бив.
— Чого ти,
Моя мова
- Автор: Василь Симоненко
Все в тобі з’єдналося, злилося —
Як і поміститися в одній! —
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в
Титани Землі
- Автор: Павло Тичина
Світле свято гримить. Вся Москва аж сіяє.
Красну площу стряса від оркестрів, промов.
Це ж Ленін до себе титанів збирає, —
ще й мала Наталюся стоїть, де Хрущов.
Ой ви славні
...І сказав Богдан
- Автор: Павло Тичина
І сказав Богдан на Раді в місті Переяславі:
І султан, і хан, і шляхта — вороги напасливі.
В українського народу здавна було мрією —
побрататися з Москвою, в дружбі жить з
Сторінка 23 із 253
Чудовий! Коли поруч.....