Про Україну
Наберу дощу
- Автор: Галина Кирпа
Із тої хмари наберу дощу,
посію його дрібно між кущів.
Гляди, ще й до городчика впущу —
бо як йому прожити без дощів?!
Хай не дадуть червневі води-чари
поникле листя долу
Все позеленіє
- Автор: Галина Кирпа
Яворина — на коліна —
до землі нагнеться:
хай країна Україна
сонечка нап’ється.
Безмеж-поле, наше поле,
враз позеленіє,
де не видно жайворонка —
сама цятка мріє.
Розмова
- Автор: Галина Кирпа
— Березню, де дів санчата?
— Та узяв продав.
— Хочеш човника придбати?
— Та узяв придбав.
— І куди ж це ти веслуєш?
У які краї?
— Та в зелені, у вишневі,
у краї свої.
Скоро - дома
- Автор: Галина Кирпа
Летить струмок з гори в долину й — мимо…
А нагорі — Дніпро й Десна проснулись.
Верба подумала: “Ну от і я щаслива”.
А котики на ній — мов усміхнулись.
А десь через дощі, вітри і
...Середньовічні візії
- Автор: Іван Андрусяк
1.
допоки цих филистимлян
лисиці не усіх спалили
допоки крутиться земля
і меч архангела гаврила
подібен гострому хресту
пора не виходити з дому
тобі печернику
...сьогодні час вимірюється в крилах
- Автор: Іван Андрусяк
сьогодні час вимірюється в крилах
кого накриє тому й україна
не говори нікому моя мила
що нині тут не буде більше кіна
що на коні неначе на припоні
мовчать повз нас великі як
за димом за струпом
- Автор: Іван Андрусяк
за димом за струпом невидимі інші стихії
хорує над хором розгорнута кара нудьги
учора сказали вертайте голоблі на київ
сьогодні мовчали у степ розгортайте сніги
і дні непокірні
...димом теменним андрійку
- Автор: Іван Андрусяк
Андрієві Кокотюсі
димом теменним андрійку
осінь і праліс і просто
вилити в проріз вікон
озера синій простір
листям стелити кволим
брами і брили змоклі
банда грала навиліт
- Автор: Іван Андрусяк
банда грала навиліт і росяні коси губила
на колосся падучі викапував пристріт гіркий
що сьогодні чекає товаришу степ чи могила
чи поранена птаха припаде до гирла руки
що
...чия то ґою праща несповита
- Автор: Іван Андрусяк
чия то ґою праща несповита
чия по світу лань пустелю п’є
нехай до жита докульгає свита
на неї в московита дружба є
не язиком то каменем прилиже
дізнатися чи зиждеться
здиміє раптово і напружено
- Автор: Іван Андрусяк
здиміє раптово і напружено
в реверанси зношених осель
те що перетравлюване душами
хлюпотіло й пінилось — усе
викришиться білим по червоному
на солодку паморозь
Майдан і майданчики
- Автор: Іван Андрусяк
– А чи є у Майдана майданчик? –
запитався у Стефи Богданчик.
Каже Стефа: – Їх сто або й двісті,
вони в кожному, – каже, – місті,
їх у нього дуже багато –
він
Мухомори
- Автор: Іван Андрусяк
Аж на море, аж на море
від’їжджають мухомори.
Проводжати на перон вийшла вся околиця.
Їде тато-мухомор, мама-мухомориця,
а за ними дружно в ряд двісті мухоморенят –
всі
Аліса і комар
- Автор: Іван Андрусяк
Той комар – така потвора!
Так і шаста коло двору.
А як тільки лиш дівчатка
вийдуть з хатки погулятки,
він одразу: кусь!
Відганяти вийшов тато,
вийшла мама відганяти,
і
У Лаврі
- Автор: Оксана Лущевська
Вічним паломником храмів наземних
Повертайся скоріше додому.
І на лаври величні заради спасіння
Відпускай ту безсилу втому.
Очищаєш ти душу – чотириста років
Просиш Божої
Із забуття
- Автор: Оксана Лущевська
…і рвалось намисто із ягід,
дзвеніли-гуділи цимбали,
хмельні вибивали каблуки,
сопілки ігриво співали.
Молилось калинове листя,
по струнах натягнутих сонця,
ти маревом йшов
Лимани
- Автор: Оксана Лущевська
Лимани як ліани,
як пряжа.Та проте
їх води відбивають
проміння золоте.
Розгойдуються мрії
повз жовті береги,
біжать назустріч сонцю
веселкові круги.
Куди не глянь
Вранці
- Автор: Оксана Лущевська
На трембітах грають ангели
Гучно: свят-свят.
В парцелянових оселях
Дужі кобзи сплять.
Жовте листя одзвеніло
Гучно: дзень-дзень.
У долонях несе світло
Соромливий
Скіфська билина
- Автор: Оксана Лущевська
З вовни скрутили початок світу,
з рудої, як осінь, глини
зліпили сонце – богині Тібіті
та й склали у скіфські билини:
той вітер, що – з Півночі,
вітер, що – з Півдня,
і
Віче
- Автор: Оксана Лущевська
“…нині люди як ті боги. Самі
все вирішують” – Р. Іванченко
“Сіті життя і смерті”
Розігнали боги колісницю
і пустили –
у прірву небесну.
Сонце вкотре тоді
воскресло
Сторінка 218 із 253
Чудовий! Коли поруч.....