Про природу
Запахла осінь в’ялим тютюном
- Автор: Максим Рильський
Запахла осінь в’ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, —
І свіжі айстри над піском рум’яним
Зорюють за одчиненим вікном.
У травах коник, як зелений гном,
На скрипку
На білу гречку впали роси
- Автор: Максим Рильський
На білу гречку впали роси,
Веселі бджоли одгули,
Замовкло поле стоголосе
В обіймах золотої мли.
Дорога в’ється між полями…
Ти не прийдеш, не прилетиш —
І тільки дальніми
Солов’їні далі
- Автор: Володимир Сосюра
Солов’їні далі, далі солов’їні…
Знов весна розквітла на моїй Вкраїні.
На гіллі рясному цвіт, немов сніжинки,
знову серце б’ється молодо і дзвінко…
Я іду до гаю. Краю, ти мій
...Білі акації будуть цвісти
- Автор: Володимир Сосюра
Білі акації будуть цвісти
в місячні ночі жагучі;
промінь морями заллє золотий
річку, і верби, і кручі…
Будем іти ми з тобою тоді
в ніжному вітрі до рання,
вип’ю я очі
В буденщині процвілій і прокислій
- Автор: Максим Рильський
В буденщині процвілій і прокислій,
У поросі неправди і пліток
Ви сяєте, як очі блискавок,
Передчуття грози буйної — мислі.
Темніє небо. Чути дальній крок
Тяжкого грому в
Дзвенить у зорях небо чисте
- Автор: Дмитро Павличко
Дзвенить у зорях небо чисте,
Палає синім льодом шлях.
Неначе дерево безлисте,
Стоїть моя душа в полях.
Як надійшла щаслива доля,
Збудила весняну снагу,
Моя душа, немов
Зима (Десь там осінь за горами)
- Автор: Володимир Сосюра
Десь там осінь за горами
і, немов громи,
б’є об землю копитами
білий кінь зими.
І, неначе моря хвилі,
сніг, і сніг, і сніг…
Чеше вітер коси білі,
розплітає
Мандрівка
- Автор: Леонід Глібов
І
Над річкою стояв великий гай,
Зимою — затишок, а літом — божий
рай;
Усяка пташечка, радіючи, співала,
Весну і літо привітала.
В тому гаю два Голуби були
Мені ти приснилась давно
- Автор: Володимир Сосюра
Мені ти приснилась давно,
ввійшла ти у думи мої.
Я море люблю, бо воно
нагадує очі твої.
Розкрив я до сонця вікно
й дивлюсь крізь проміння рої…
Я небо люблю, бо воно
Поле чорніє
- Автор: Максим Рильський
Поле чорніє. Проходять хмари,
Гаптують небо химерною грою.
Пролісків перших блакитні отари…
Земле! як тепло нам із тобою!
Глибшає далеч. Річка синіє.
Річка синіє, зітхає,
Слід копитів занесло сивим димом
- Автор: Максим Рильський
Слід копитів занесло сивим димом,
Упала гілка — лапа снігова,
І вітром, невловимим і незримим,
Гойдає омертвелі дерева.
І тіні переходять під скрипіння
Старих осик у
В глибокому затоні
- Автор: Максим Рильський
В глибокому затоні,
Далеко од людей
Цвітуть лілеї сонні,
І тихо круг лілей.
В глибокому затоні
Води зелений тон,
І відблиски червоні
Спадають на затон.
Тут —
...Мужик та лисиця
- Автор: Леонід Глібов
Колись-то Мужика Лисиця попитала:
— Скажи, будь ласкав, куме мій,
За що се честь така ось шкапі сій?
Про се вже я давно спитать тебе бажала;
Коли не подивись —
Вона з тобою
Почорніли заводі в озерах
- Автор: Максим Рильський
Почорніли заводі в озерах
І ясніші стали разом з тим.
Від листків падучих ніжний шерех
Заплітається в ранковий дим.
Вставлено у вікна другі рами,
Вата і калина поміж
Муха й бджола
- Автор: Леонід Глібов
Весною Муха-ледащиця
Майнула у садок
На ряст, на квітки подивиться,
Почуть Зозулин голосок.
От примостилась на красолі
Та й думає про те,
Що як то гарно жить на волі,
Краса
- Автор: Максим Рильський
В зелених лаврах, в синій світлотіні,
У сяйві сонця й вишнях у цвіту,
В огні троянд, у моря мерехтінні
Побачить кожен може красоту.
Але от слово провесна приснилось
Мені
Свіжа зелень розгойдалась
- Автор: Максим Рильський
Свіжа зелень розгойдалась,
Розгулялась, поплила.
Перші краплі засміялись
До голодного зела.
Голуби летять у сховок,
І в тіснім голубнику
Ряд округлих їх головок —
Як
Ознаки весни
- Автор: Максим Рильський
Її чутно у голосі синиці
І в криках круків у височині,
Вона в останній заметілі сниться,
Її угадуєш по довшім дні.
Вона — в бруньках блискучих на каштані,
В снігу рудому, у
Бабине літо
- Автор: Максим Рильський
Поникли береги осінні,
Дерева гаснуть, мов свічки,
Та в ясно-сивім павутинні
Летять маленькі павучки.
Багато їх в путі загине,
В дощі потоне крижанім,
І рух живої
Миша й пацюк
- Автор: Леонід Глібов
— Добривечір, сусіде мій!
Чи всі ви живі та здорові?.. —
Гукнула Миша Пацюкові.
— Та ще,— Пацюк мовляє їй.
— А я се,— каже,— прилинула,
Щоб розказать тобі, що чула,
Щоб ти
Сторінка 32 із 268
Інтрига в вірші до останнього рядка! Чудово! Дякую! Пиш ...