Про природу
Поглянь на схід
- Автор: Вільям Шекспір
Поглянь на схід, як в сяйві благовіснім
Лице вогненне ранок підійма,
І вся земля тим променям навкісним
Вітання шле, ясніючи сама.
Зеніту дійде світла колісниця,
Як молодість
Пісні творіння
- Автор: Генріх Гейне
1
Бог створив спочатку сонце
І зірки під небозводом.
А щоб піт з чола не гинув,-
І воли створив він згодом.
Сотворивши диких левів,
Звірів грізних, дивовижних,
Він,
Чудова роза є…
- Автор: Олександр Пушкін
Чудова роза є: вона
На диво світлої Кіфери
Цвіте, і пишна й вогняна,
Під ясним поглядом Венери.
Кіфері не страшний мороз,
Пафосові — зими погроза…
Блищить серед хвилинних
На скелі похмурій край моря сиджу
- Автор: Генріх Гейне
На скелі похмурій край моря сиджу,
І сльози зринають без впину…
І чайки ті скиглять, і борвій рида,
І сиву зриває він піну.
Було в мене серце кохане колись,
Були і товариші
Зебра
- Автор: Ян Бжехва
Чи не правда, чи не диво,
Розмальоване примхливо?
Чи це хтось осла узяв
І на сміх посмугував?
Дубровський
- Автор: Олександр Пушкін
ДУБРОВСЬКИЙ
1832 — 1833
ТОМ ПЕРШИЙ
РОЗДІЛ І
Кілька років тому в одному із своїх маєтків жив старовинний російський пан, Кирило Петрович Троєкуров. Його багатство, знатний
...Хочеш знати, чим справді було
- Автор: Леся Українка
Хочеш знати, чим справді було
те, що так колись пишно цвіло,
що на серце наводило чари,
світ вбирало в злотисті примари,
те, що сяло, мов чистий кришталь,
а
Над осіннім озером
- Автор: Василь Стус
Цей став повiсплений, осiннiй чорний став,
як антрацит видiнь i кремiнь крику,
виблискує Люципера очима.
П’янке бездоння лащиться до нiг.
Криваво рветься з нього
...На Земмерінгу
- Автор: Леся Українка
Кучері темні уквітчала хмарка
цвітом з гранати огнистим,
лине туди, де здалека біліє
шпиль своїм чолом пречистим.
Лине і щедро квітки розсипає
геть по всім
Останні квіти
- Автор: Леся Українка
Ох, розкрились троянди червоні,
наче рани палкі, восени,
так жалібно тремтять і палають –
прагнуть щастя чи смерті вони?
Не осиплються тихо ті квіти,
не
Сичі
- Автор: Тарас Шевченко
На ниву в жито уночі,
На полі, на роздоллі,
Зліталися поволі
Сичі
Пожартувать,
Поміркувать,
Щоб бідне птаство заступить,
Орлине царство затопить
І геть спалить.
Pontos Axeinos
- Автор: Леся Українка
При березі гори в жалобі,
снігами лямовані хмари
всі чорні, мов покрив на гробі,
під ними узгір’я, як мари…
Така тут земля. А на морі…
Чайки якось хижо
Тиху задуму вечірнюю
- Автор: Леся Українка
Тиху задуму вечірнюю
напрасна буря розвіяла.
Білу чуприну розтріпавши,
сивії брови насупивши,
з чорних очей розсипаючи
то блискавиці
Забуті слова
- Автор: Леся Українка
То вже давно було. Мені сім літ минало,
а їй, либонь, минуло двадцять літ.
Сиділи ми в садку, там саме зацвітало,
і сипався з каштанів білий цвіт.
Вона не
...Легенда
- Автор: Леся Українка
Було колись в одній країні:
сумний поет в сумній хатині
рядами думи шикував;
вони й «рівнялись»,
мов піхота, аж тут співця взяла охота –
і він їм крила подавав.
Посадити деревце…
- Автор: Василь Стус
Посадити деревце —
залишити про себе найкращу пам’ять.
I вони стали насаджувати вздовж колючого дроту
квiти, кущi, дерева.
Дикий виноград обснував гострi шпичаки,
розвiсив лапате
Красо України, Подолля
- Автор: Леся Українка
Красо України, Подолля!
Розкинулось мило, недбало!
Здається, що зроду недоля,
Що горе тебе не знавало!
Онде балочка весела,
В ній
Байдари
- Автор: Леся Українка
Дорога довга. Чагарі, долини,
На небі палкому ніде ні хмари.
Ми їдемо, спочинку ні хвилини.
Коли зненацька чую: «Ось Байдари!»
Дивлюся: брама, сиві дві
Барвінок цвів і зеленів
- Автор: Тарас Шевченко
Барвінок цвів і зеленів,
Слався, розстилався;
Та недосвіт перед світом
В садочок укрався.
Потоптав веселі квіти,
Побив… Поморозив…
Шкода того барвіночка
Й недосвіта
У тумані
- Автор: Леся Українка
Боже! куди се я плину
сим біловійним туманом?
Може, я лину на безвість
в вогкі летючі сніги?
Може, то тільки легенда
край той, осяяний сонцем,
край той,
Сторінка 16 із 268
Чудовий! Коли поруч.....