Про природу
Тут пишний храм стояв колись
- Автор: Євген Плужник
Тут пишний храм стояв колись, а нині
Серед піском занесених руїн,
Старе шатро нап’явши, бедуїн
Куняє в спеку… Хмар високих тіні
Пісок мережать…
Ні дерев, ні
...Субота
- Автор: Богдан Лепкий
Субота. Вечір. Череда остання
Скотилася з зеленого узгір’я,
Мов з виднокруга сива хмарка рання.
Останній віз доїхав до подвір’я —
Роботі край. Ще тільки дим снується,
Мов
Ой гудуть, дзвенять міцні вітрила
- Автор: Євген Плужник
Ой гудуть, дзвенять міцні вітрила.
Все буйніший вітер верховий…
…Не одна, мабуть, сьогодні мила
Цілу ніч не склонить голови…
Не одна над море вийде мати,
Материнську долю
Річний пісок слідок ноги твоєї
- Автор: Євген Плужник
Річний пісок слідок ноги твоєї
І досі ще – для мене! – не заніс…
Тремтить ріка, і хилиться до неї
На тому березі ріденький ліс…
Не заблукають з хуторів лелеки, –
Хіба що
Ні словечка йому не сказав старий
- Автор: Євген Плужник
Ні словечка йому не сказав старий,
Мовчки вивів коня за ворота.
Потихеньку осіння лилася згори
На степи позолота.
А коли упав перший у жовтні сніг,
Лист прийшов весь
Дощ
- Автор: Михайло Стельмах
Грім гуркоче навкруги,
Хмара дощ несе в луги.
Лийся, дощику, навкруг —
На поля,
Баштан
І луг.
Лийся, лийся над травою,
Молодою,
Запашною,
Лийся, лийся
Я став би птицею
- Автор: Михайло Стельмах
Я став би птицею, коли б
Не жив на світі чорний хліб,
Коли б на світі не жило
Столапе зло…
Я нерозщеплену любов
В поля, в серця посію знов,
Посію в роси хліб з руки
І
Рідня
- Автор: Михайло Стельмах
Обминувши луг, що вкрився міддю,
Слід до хати губиться в бору.
В хаті пахне парене обіддя,
Сік густий покрив кору.
На корі зі мною стельмах сивий,
Поруч шпиці віялом лягли.
Чорногуз приймає душ
- Автор: Михайло Стельмах
Там, де гнеться верболіз,
Чорногуз
В ставок заліз.
А на птицю з верболозу
Вітер трусить
Срібну росу.
Рясно падає росиця —
Славний душ
Приймає птиця
Коло берега
Дятел
- Автор: Михайло Стельмах
По рецепту на базарі
Дятел вибрав окуляри,
Натягнув собі на ніс,
Полетів трудитись в ліс.
У осінню хмуру пору
Хитрий жук зашивсь під кору.
Дятел глянув, сів на
Чайка
- Автор: Михайло Стельмах
За народними мотивами
Хочеш — вір, а хоч — не вір:
В чайки шапка набакир,
Бо носила чайка сіно,
Обросилась по коліна;
Збило сіно шапку чайці,
Натрусилось у
Поміж березами дівча іде
- Автор: Михайло Стельмах
Рожевий схід. Галуззя молоде
Пісні виспівує привітні.
Поміж березами дівча іде
У хусточці блакитній.
Рукою гладить пасмо золоте,
Іде, співаючи, в долину…
І, може, більше
Гриб діткам купив шапки
- Автор: Михайло Стельмах
Гриб діткам купив шапки.
Повдягалися грибки
І стають аж на носочки,
Щоб їх бачили в лісочку.
Гриб говорить їм: — Дітки,
Не спинайтесь на носки,
Не показуйте шапки:
Настуся
- Автор: Михайло Стельмах
Відлетіли сірі гуси,
в лісі осінь вже гуде,
і малесенька Настуся
з букварем до школи йде.
З поля вибіг зайчик шпарко,
стрімголов побіг з гори,
і всміхається школярка:
Як журавель збирав щавель
- Автор: Михайло Стельмах
На болоті журавель
Цілий день збирав щавель.
Назбирав собі на борщ,
Та якраз вперіщив дощ,
І щавель знесла водиця, —
Без борщу лишилась птиця.
З того часу журавель
Чим ведмедю підсобить
- Автор: Михайло Стельмах
У діброві при долині,
Де біжить-дзвенить струмок,
Посадив ведмідь малину
І для себе, й для діток.
Взяв ведмідь відро із хати
Та й чалапає в струмок:
Взявсь малину поливати
Журавель
- Автор: Михайло Стельмах
За народними мотивами
Журавель для баранця
Накосив стіжок сінця
Та й майструє ясельця,
Не собі — для баранця.
Хай баранчик — добрий гість —
Із яселець сіно
Вночі
- Автор: Богдан Лепкий
Листками вітер котить
І кидає в болото;
Стежками попід гаєм
Бездомний сум блукає.
Обходить перелоги,
Рахує панські стоги,
Обходить хлопські ниви
І плаче,
Перегорни дві-три сторінки
- Автор: Євген Плужник
Перегорни дві-три сторінки в ґіді —
Зникає море, і думкам устріть,
Немов огнем розтопленої міді,
На заході пустеля майорить…
Там царство Сетове. Не важся далі
Ти,
Даремно шукаю розради
- Автор: Євген Плужник
Даремно шукаю розради
Під сінню твоєю, природо!
Твої голоси невмирущі —
І шум молодої діброви,
І степу ранкового шепіт,
І гуркіт правічного моря —
Уже не здолають, як
Сторінка 60 із 268
Інтрига в вірші до останнього рядка! Чудово! Дякую! Пиш ...