Про природу
Мандрує день за літніми вітрами
- Автор: Євген Гуцало
Мандрує день за літніми вітрами.
Поля… Поля… Не видно ні душі.
Село з долини дзвонить криницями,
і шарудять пошерхлі комиші.
Веслує літо в хмарну обологу
по заводях просмоленим
І ми пішли
- Автор: Богдан Лепкий
І ми пішли. Пішли над тую річку,
Що звесь чуттям, коханням і тугою.
І ми пішли в осінню тиху нічку
Ген від людей і потонули там
на саме дно.
Й побачили ці пишні
...Бувайте здорові
- Автор: Богдан Лепкий
Бувайте здорові,
Гори барвінкові,
Бо вже мої коні,
Коники вороні
До дороги чекають готові.
Бувайте здорові,
Квітки у діброві,
Ви, дебрі і скелі,
І ви, серцю
Перший місяць весни
- Автор: Євген Гуцало
В перший місяць весни стань на чистий рушник дороги
і грудьми припади до грудей березневих вітрів.
Подивися, як зірка за дуб зачепилася рогом,
і послухай, як думка заборсалась в
Як шумно хвиля грає
- Автор: Богдан Лепкий
Як шумно хвиля грає,
Як бистро в діл біжить!
Весельце хвилю крає,
А плесо мерехтить,
як жемчуг.
Весельце хвилю крає,
З човна несеться спів,
По берегах лунає
Перегорни дві-три сторінки
- Автор: Євген Плужник
Перегорни дві-три сторінки в ґіді —
Зникає море, і думкам устріть,
Немов огнем розтопленої міді,
На заході пустеля майорить…
Там царство Сетове. Не важся далі
Ти,
Чайка
- Автор: Михайло Стельмах
За народними мотивами
Хочеш — вір, а хоч — не вір:
В чайки шапка набакир,
Бо носила чайка сіно,
Обросилась по коліна;
Збило сіно шапку чайці,
Натрусилось у
Розпочинає дні гудок о шостій
- Автор: Євген Плужник
Розпочинає дні гудок о шостій,
Коли роси ще вітер не допив,
А там, вгорі, такі ясні і прості,
Пливуть рожеві зграї голубів…
Ще пішоходи холодком укриті, –
На передмісті десь
Весняний дощ
- Автор: Михайло Стельмах
Дощик теплий, дощик синій
Цілий день співав в долині.
І під цей весняний спів
У долині луг зацвів.
В лузі повно квіточок
І маленьких діточок.
Даремно шукаю розради
- Автор: Євген Плужник
Даремно шукаю розради
Під сінню твоєю, природо!
Твої голоси невмирущі —
І шум молодої діброви,
І степу ранкового шепіт,
І гуркіт правічного моря —
Уже не здолають, як
Чим ведмедю підсобить
- Автор: Михайло Стельмах
У діброві при долині,
Де біжить-дзвенить струмок,
Посадив ведмідь малину
І для себе, й для діток.
Взяв ведмідь відро із хати
Та й чалапає в струмок:
Взявсь малину поливати
Річний пісок слідок ноги твоєї
- Автор: Євген Плужник
Річний пісок слідок ноги твоєї
І досі ще – для мене! – не заніс…
Тремтить ріка, і хилиться до неї
На тому березі ріденький ліс…
Не заблукають з хуторів лелеки, –
Хіба що
Чорногуз приймає душ
- Автор: Михайло Стельмах
Там, де гнеться верболіз,
Чорногуз
В ставок заліз.
А на птицю з верболозу
Вітер трусить
Срібну росу.
Рясно падає росиця —
Славний душ
Приймає птиця
Коло берега
Синє море обгорнули тумани
- Автор: Євген Плужник
Синє море обгорнули тумани,
В синім морі ані хвилі, ні луни…
Тільки тиша… Мертва тиша і туман,
Повні тіней, небезпеки і оман…
Хто запевнить, що проясниться блакить,
Що
Падає з дерев пожовкле листя
- Автор: Євген Плужник
Падає з дерев пожовкле листя,
День уже в обіди догорів, —
Кажуть, що вночі на передмістя
Осінь приблукала з хуторів.
В центрі вона буде завтра ранком,
Повагом вступаючи
Гриб діткам купив шапки
- Автор: Михайло Стельмах
Гриб діткам купив шапки.
Повдягалися грибки
І стають аж на носочки,
Щоб їх бачили в лісочку.
Гриб говорить їм: — Дітки,
Не спинайтесь на носки,
Не показуйте шапки:
Дощ
- Автор: Михайло Стельмах
Грім гуркоче навкруги,
Хмара дощ несе в луги.
Лийся, дощику, навкруг —
На поля,
Баштан
І луг.
Лийся, лийся над травою,
Молодою,
Запашною,
Лийся, лийся
На хуторі, як у в’язниці, тихо
- Автор: Євген Плужник
На хуторі, як у в’язниці, тихо:
Навколо ліс – береза та сосна…
Книжок немає зовсім, – це вже лихо;
А друге й більше – дощова весна.
Проте дивлюсь спокійно, як надворі
І землю
Душе моя
- Автор: Євген Плужник
Душе моя! Ти знов стоїш на грані…
А далі — мандрів мариво бліде…
…А де ж твій затишок? Віконні де герані?
Сон пообідній де?
Зваж! Не хапайсь! Збагни найбільшу міру
Утоми й
Ми садили ліс у полі
- Автор: Михайло Стельмах
Ми садили ліс у полі —
І дубочки, і тополі,
І осику, і ліщину,
І червону горобину.
Виростай, наш ліс могучий,
Піднімайсь під самі тучі,
Щоб хмарки тебе гойдали,
Дощ
Сторінка 57 із 268
Інтрига в вірші до останнього рядка! Чудово! Дякую! Пиш ...