Про літо

Зацінькала
Синиця —
Цікава
Витівниця:
– Це
Горобці
В альтанці
Танцюють
Вранці
Танці.
Ой, гуць-
Гуці!
Штанці
Куці.
Куці
Штанці
У

Алла
Липку
Не вгляділа:
Липка
Листя
Загубила.
З липки
Листя
Не опало,—
Липку
Ланьки
Общипали.

Дзьобнув
Хлібця
Горобець, —
Дзьоб
Обтер
Об
Стовбурець.
Барабольки
Подзьобав,—
По бруківці
Пострибав.

Білча
В дуплі
Горіх
Хова.
Прийшла
Пора
Горіхова.

В сінокосах,
В срібних
Росах
Заросився
Бусол
Босий.
Сонце
Блисне —
Бусол
Висхне.

Мала
З села
Вола
Вела.
В село
Віл
Малу
Вів.

Чубатий
Качур
Кряче
Качці:

— Ти чудо
Бачила
Чи ні?
До річки
Човен
Мчав
На тачці,
По річці —
Тачка
На човні!

Соловейко
Навесні,
Навесні
Сипле співи
Голосні,
Голосні.

Соловейку,
Щебечи,
Щебечи,
Мене співам
Научи,
Научи!

Заспіваєм
Ми удвох,
Ми

Щиглі
В кущах
Пищали,
Щоранку
Сповіщали:
— В кущах
Вітрище
Свище,
Щипає
Морозище.

Комишів
Шерег:
Шурхіт,
Шум,
Шерех.
Шелестять
Комиші,
В комишах —
Ні душі.

Моржі
Лежать,
Моржат
Сторожать.
Моржі
Прибережні —
Сторожі
Обережні:
Бо в сніжнім
Безмежжі —
Стежки
Ведмежі.

В Олени
І в мене —
Гарнесенькі
Клени.
В Олени —
Зелені,
У мене —
Черлені.
Зелені —
Травневі,
Черлені —
Жовтневі.

— Дж-ж-ж -ж…
— Хто ти? Звідкіль?
— Я з лісу, я джміль…
— А який мохнатий, чорний, як рілля!
— Хіба ти не бачила досі джмеля? —
Дж-ж-ж — біля яблуньки,
Дж-ж-ж-ж — понад

— От на лижах я спустився!
Мчав, як тільки міг!
Та упав і провалився
По коліна в сніг…

— А чого ж в снігу шапчина
Й очі повні сліз?
— Проваливсь я по коліна…
Головою

Вже обрії посивіли
В передосінній млі,
Глянь, відлітають вивільги
До теплої землі.

Бліді проса покошено,
Блукаю по стерні,
Десь між весною й осеню
Мої згубились

Синьою смугою захід стемнів,
Понад яругою пил закурів,
В плесі відбилися осокори,
Тихо спустилися тіні згори,
Щедро розсипали на полини
Й перекотиполе зоряні сни:
Сходить

Ой заграли комарики,
Комарики-дударики!

Жабенята слухать стали, —
Аж роти пороззявляли!

Жабки слухали, хвалили,—
Доки всіх не половили…

От Іванко молодець! —
Змайструвать хотів стілець.
Вже й рукава засукав,
Та оглянувся і став:
Не було ж ні молотка,
Ані дойжи, ні гвіздка,—
То й не починав.

В горішнику
Горішина
Горішками
Обвішана.
Оришка
Й Тимішко
Струшують
Горішки.

— Де, вороно-
Каркароно,
Ти була?
Що, вороно-
Каркароно,
Принесла?

— Покружляла,
Покружляла
Я вгорі.
Горобців
Порозганяла
У дворі.

Стріла