Про літо
Зелені свята
- Автор: Володимир Свідзінський
Зелені свята, весняні свята!
Липовим гіллям замаєна хата,
Липовим гіллям, татарським зіллям,
Чим весна багата.
Під синім небом, ласкавим світом
Земля красує розмаїтим
Тільки в вечірньому мороці
- Автор: Володимир Свідзінський
Тільки в вечірньому мороці
Та насурмився хати ріг –
Розхрабрувався гриб у саду.
Плавлю, поплавлю
На мряці-тумані,
Всіх пов’ялю!
Тих, що в цій хаті нещасній,
На своїй
Одступається небо
- Автор: Володимир Свідзінський
Одступається небо,
Виводить поля з таїни.
І от полувінком свіжим
Встають коралеві горби,
А в їх затоці, мирному падолі,
Яблуневі сади цвітуть,
І сонце, як легкий
Прозорість
- Автор: Юрій Дараган
Знову під мереживо розквітлого ясмину,
Крізь ажуровість запашних кущів
Веселий молодик серпом блищить,
Веселий молодик зійшов на зміну.
Ясмину мрії линуть до небес,
Тона
Дніпро, пунсовий захід, кручі
- Автор: Юрій Дараган
Дніпро, пунсовий захід, кручі,
Липневий супокій…
Чомусь ввижається Веспуччі,
Смагляві моряки.
Чомусь — зухвале та величне.
Немає перепон.
Мить розгортається у вічне,
І
А птиці зеленого літа
- Автор: Анатолій Рекубрацький
А птиці зеленого літа
У вирій тривожно летять,
І їхні далекі орбіти
Тятивами тужно бринять.
І в штат духового оркестру
Приймають дерева сумні.
На мить ще озимі
Над багряним черемховим цвітом
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Над багряним черемховим цвітом
Солов’їний світанок встає.
У яке, у яке моє літо
Пісня радості щедро наллє.
Наслухаю і дихать не смію.
Шаленіють в гаю солов’ї.
І світає,
Вже й дуб оцей
- Автор: Анатолій Рекубрацький
Вже й дуб оцей
Нічого не розкаже,
Бо, мабуть, й він
Нічого вже не зна.
Вже стільки раз
Зимову, світлу пряжу
Тут розсукала
На струмки весна.
Вже стільки
...В осінь аеродромну
- Автор: Анатолій Рекубрацький
В осінь аеродромну
Погляд вікон цитриновий,
Найважча в світі робота —
Гонити шерех думок…
Зітхають тридцять годинників
У паузах невловимих,
Немов навмисне
Під голубою водою
- Автор: Володимир Свідзінський
Під голубою водою
Живу я, живу…
Золотоокий рибак надо мною
Закидає сіть огневу.
Крізь принадливі очка – знаю
Не раз, не два я промкнусь,
В баговінню садів погуляю,
А
Спи
- Автор: Володимир Свідзінський
Спи. Засни.
Повертались на берег рибальські човни.
Хмарка по хмарці спадає до сходу,
Як по листку листок.
Два верхівці під’їжджають до броду:
Сивий кінь поклав копита в
Вечірні тріолети
- Автор: Володимир Свідзінський
Вернули з поля голуби,
Став мирний вечір коло хати.
Забудься денної турби:
Вернули з поля голуби,
Німіє вітер голубий,
Не сміє листя колихати…
Вернули з поля
Ніч голубая
- Автор: Володимир Свідзінський
Ніч голубая,
Ніч потекла.
Тепло дрімає
Липова мла.
В темній алеї
Смутен іду.
Запах тополі
Віє в саду.
Місяця чоло
Дим обволік.
Зникне, як дим
Із-за жовтого клена
- Автор: Володимир Свідзінський
М. Степнякові
Із-за жовтого клена
Жарка зоря в павутинні.
Гашу над столом моїм
Полум’я зблідлий листок,
А з ним
І розцвіти милої казки.
Цілу ніч
Як тихо тут
- Автор: Володимир Свідзінський
Як тихо тут: земля і сонце!
Уже ліщина попустила
Свої світильники довгасті,
І крихко розцвітає ряст.
Як мирно тут: тобі на руку
Упала скакавка плеската.
В воді озерець
Як темно стало
- Автор: Володимир Свідзінський
Як темно стало. Десь сонце скрилось.
Глуха стежинка у морок кличе;
Між сірих грабів берези білі –
Як похоронні свічі.
Збуджаю пущі, повні дрімоти,
Тривожу думи
Балада друга
- Автор: Володимир Свідзінський
Коли над вільхами засвітиться
Вечірній місяць – і на березі
Запахне водяною м’ятою,
І стане тихо на млині;
Коли замовкне в місті музика,
І над вершинами дубовими
Шумне
Балада третя
- Автор: Володимир Свідзінський
Темними ріками
Ніч тече по долинах,
Прудко біжить по зворах,
Мутно піниться на косогорах.
По зарослім болоті
Клятий іде,
На короткій оброті
Золотого коня
Вино зорі — і лід вікна
- Автор: Володимир Свідзінський
Вино зорі — і лід вікна.
Бринить у червені стіна,
А килима загуслий дим
Зробився плавко-золотим.
І широчіє літній степ.
Там тиша голубиних крил.
Високо соняшник
А ще пригадуй
- Автор: Анатолій Рекубрацький
А ще пригадуй — не пригадуй,
Само озветься, защемить,
Як за недавнім снігопадом
Сховалась наша дивна мить.
І знаєш ти, чому так свято
І так врочисто ліс мовчить.
Сторінка 43 із 84
Чудовий! Коли поруч.....