Про літо
Романс
- Автор: Михайло Орест
Повниться вечір сизою млою —
Як осінь за літом, тужу за тобою.
Падає в парках лист нездужалий —
Дороги мої до тебе запали.
Чи сниш ти, за безкраєм далей укрита,
Дорогу до
Баварський вересень
- Автор: Михайло Орест
Пора прийшла, коли в каналах рівних
Тихішає, синішає вода.
В лісах ще зелено; на верховітті
Ще так багато спочиває сонця,
І ще така висока синь небесна.
На луках зникли
Наче з неба впавши, стеля
- Автор: Григорій Чупринка
Наче з неба впавши, стеля
Землю вкрила;
Спить пустеля, спить пустеля
Сніжна, біла.
Діти ніжної фауни
В сні мертвіють;
Скрізь буруни, скрізь буруни
Смертю
Ялина
- Автор: Григорій Чупринка
Віє вітер по долині,
Верх колише на ялині,
Шепче казку-таємницю
Про калину-чарівницю;
Як калина червоніє,
Коли теплий вітер віє,
І яка вона недужа,
Коли віє злісна
Окраєць
- Автор: Тамара Коломієць
Поспішав у темний бір
Дбайко по стежині.
Стрів його вухатий звір
В сірій одежині.
Попросив:
— Допоможи!
Не скупись для зайця —
На стежині положи
Цілого
Червень
- Автор: Тамара Коломієць
Ходить літо
Білим світом
Від двора і до двора,
А за літом —
Червень слідом
Спілі ягоди збира.
І солодкі, і червоні
Обриває тут і там,
Не сороці, не вороні
Парашути
- Автор: Тамара Коломієць
Взявся Дбайко за дива
Парашути розсіва:
— Сійся, родися,
Сонцем засвітися…
Парашути мерехтять,
Понад травами летять:
— Сійся, родися,
Сонцем засвітися…
Будуть
...О временах літніх і о зимніх
- Автор: Климентій Зіновіїв
Бог-господь сотворив нам времена і літа,
котрії будуть трвати до кончини світа.
І часи теж всякії од нього створенні,
но найпаче літнії, од всіх ухваленні.
Лучшей бо літо, в нем
Як ще ти можеш защеміти, серце
- Автор: Михайло Орест
Як ще ти можеш защеміти, серце!
Вночі був приморозок. Сіра повсть
Над містом нахололим нависає.
Повітря гостре. Тьмяне світло дня
Знесилюється в почорнілім парку.
Ці ґрати,
На світанні
- Автор: Григорій Чупринка
Степ. Спадає, мов полуда,
Ночі тьмяная китайка.
Над квітками білогруда
Плаче чайка.
Світ!.. В повітрі ллється легко
Жайворонків спів натхненний.
Сяє, сходить десь
Вересень
- Автор: Тамара Коломієць
У вересня щедра рука.
Заходьте! – він з двору гука.
І яблука трусить з гілок,
І сипле в портфелі сливок,
Солодкий зрива виноград –
І кожен з нас вересню рад.
Бо щедра, ой
Синя мла
- Автор: Тодось Осьмачка
“То буе ні день, ні ніг”.
Байрон
То був ні день, ні ніч,
бо сонце й місяць
на небесах стояли в відстані далекій,
в одних просторах і в однім часі.
А на землі
Я по вулиці іду
- Автор: Тамара Коломієць
Я по вулиці іду,
Я співаю на ходу,
І підспівують дерева
За парканом у саду.
І вусатий садівник,
Що вставати рано звик,
Щось веселе замугикав,
Поливаючи
Ранок
- Автор: Тамара Коломієць
Світлий ранок
В темний ліс
На сніданок
Роси ніс.
По бадиллі,
По корчах
У барилі
На плечах.
Клен у ранку
Роси пив,
Вишиванку
На галяві
- Автор: Тамара Коломієць
На галяві озерце —
Кришталеве люстерце.
Туди гриби заглядають,
Капелюхи приміряють.
Приміряли, милувались,
Раптом шурх — і поховались.
Сироїжки — під листочки,
В сон-траві
- Автор: Тамара Коломієць
Бродить
Дбайко по долині,
Не підводить голови,
Він дзвіночки сині-сині
Розкрива у сон-трави:
— Годі спати! Годі спати!
Надивлятись годі снів!
Час нектаром
Лічилка-Небувалиця
- Автор: Тамара Коломієць
— Куди ідеш, Кудикало?
— Куди? А в Нікудикало,
На гору Неминалицю
Ловити Небувалицю.
Оту, що озивається —
Сміється-заливається.
Серпень
- Автор: Антін Павлюк
Ті ранки золоті, сухі, холодні
По стернях тіні хмар у прозор, у блакить…
Там серпень клонить тінь із синьої безодні,
Там серпень сполохом, морями піль горить.
Перерипіли вже
...Липень
- Автор: Тамара Коломієць
Літо гріє купіль в річці:
— Хто купатись? Гей, сюди!—
Дибуляють по травичці
Гусенята до води.
А за ними по стежині,
Де кульбаби ронять пух,
Йде в легенькій
Серед бурі
- Автор: Григорій Чупринка
В шумі буряного співу,
В безупиннім вільнім льоті,
Повний сили, повний гніву,
Вітер хвилю білогриву
Збив в морськім водовороті.
В чорториях серед шалу
Хвиля в ямі
Сторінка 22 із 84
Чудовий! Коли поруч.....