Про літо
Осінь
- Автор: Євген Маланюк
1
Горбату голову землі
Вінчає лисиною осінь,
В сухій полуденній імлі
Дзвенять потомленії оси.
Пустельна паща неба спить,
Вже виссавши всі соки літа,
Земля, дощами не
Лірична павза
- Автор: Євген Маланюк
В душі — глибока павза.
І. Франко.
1
Осінні зорі ніби іскри
Роздмухує холодний вітер,
А місяць жовті зуби вишкірив
І заховавсь за віти.
Дарма. Від мене
...Ступив за хвіртку і неждано
- Автор: Іван Гнатюк
Ступив за хвіртку і неждано
Сп’янів, немов од похвали:
Цвітуть сади — так первозданно,
Як зроду, мабудь, не цвіли.
Залиті пахощами, дивні
І екзотичні, як світи,
Цвітуть,
Тіпун тобі на язик
- Автор: Дмитро Білоус
Дідусь вируша в кожусі,
онук подає башлик:
— Простудитесь ви, дідусю…
— Тіпун тобі на язик!..
Недавно читав я нарис,
дізнався наприкінці:
тіпун — хрящуватий наріст
у
З щоденника
- Автор: Євген Маланюк
Імлиста мжичка. Прогуде трамвай,
Промчиться по асфальті мокре авто —
І знову чуть, як виє в голих вітах
Старого парку хижий листопад.
І ліхтарі хитаються й скрегочуть.
Мов
Бабине літо
- Автор: Дмитро Білоус
Стала осінь луками ходити,
наснувала з павутин антен…
Літо, літо бабине, куди ти
захурчало в триста веретен?
Ох, бабусям, дідусям до серця
ця теплінь (підмічено давно)!
І, дійсно, лист Ваш - подих моря
- Автор: Євген Маланюк
Ю. Л.
І, дійсно, лист Ваш — подих моря,
Солоність вітру й воля хвиль.
В живім просторі неозорім
Зростає дух і слабне біль.
Так, уявляю: білі дюни,
Блакитний
Підсумок
- Автор: Євген Маланюк
Повік весна і хміль, і слава
Та синє сяйво вишини —
Так вималювала уява
Цей світ твердий, цей світ страшний.
Літа злітають пелюстками,
Чоло проорують роки,
Та бачу
Серпневі строфи
- Автор: Євген Маланюк
Літо тане, як віск. Догоряє підскарбій-серпень.
Смертна постеля його — золото пізніх плодів.
Не поспіває строфа вслід легкостопій Евтерпі —
В вірші блаженно-важкім никне далекий
Травень
- Автор: Євген Маланюк
Я ваяю не з воску,
а з міді й каменю.
Г. Сковорода
Крізь легкий дим хмільного ладану
Знов бачу синяву ясну,
І далину, ланами латану,
І несподівану
Я не люблю тебе, бездушну та жорстоку
- Автор: Іван Дорожній
Я не люблю тебе, бездушну та жорстоку,
Морська глибінь – безодне.
Я не люблю тебе, дружино кароока,
Як примару холодну, —
Коли п’янієш люто в морі,
Женучись за шквалом,
Червень
- Автор: Іван Ірлявський
Блакитний червень обрій підійняв
і широчини розгорнув барвисті, –
в душі дзвенить весняна ще луна
із далів променистих.
Ходім у поле — вже цвітуть жита —
не затоптати те, що
В посушливе літо
- Автор: Євген Гуцало
В посушливе літо — в душі чебреці вигоряють,
в душі чебреці вигоряють, і в’януть в душі полини.
В посушливе літо — у серці гвоздики конають,
й зривається з уст, мов молитва, загублене
Акації цвітуть
- Автор: Євген Маланюк
Акації цвітуть — п’янкий мадярський квіте —
О, амбро пристрасте солодкої, як мста!
Акації цвітуть. І п’яний душний вітер
Пекучим подихом розхилює уста.
Акації шумлять і де
...Обережно: слово
- Автор: Дмитро Білоус
В повсякденному житті, наче зодіаки,
у шофера на путі скрізь — дорожні знаки.
Глянеш — зовсім вільний тракт, селище неблизько.
Але ось дорожний знак: «Обережно: слизько!»
Ліс
Білий день
- Автор: Євген Маланюк
І от ти знов встаєш в останнім світлі,
Як день цей справжня і немилосердна.
Той самий простір і та сама даль,
І вітер той же, з перед тисячоліття.
Непевний квітень ледве
Вчора ще недоспілі, а нині уже переспілі
- Автор: Євген Гуцало
Вчора ще недоспілі, а нині уже переспілі,
і одспівані, наче далекі пташині пісні,
твої губи невмілі, а нині такі вже умілі,
мов листки, опустились на губи кленові
Весна і літо
- Автор: Євген Маланюк
Співай в простор весни, веселий вітре, —
Сей Березіль зустріли ми одні!
То хай же твій могутній подих зітре
Усі слова, усі минулі дні.
Не встереже мій смуток доля хитра, —
Листопад
- Автор: Євген Маланюк
Ось іще одна осінь, як сум навісна,
І голодні вітри гудуть.
А палала ж весна, а гриміла ж весна,
Як останій суд —
Страшна!
П’яним плугом орала широкий простір,
Але в
Гірка зоря
- Автор: Іван Гнатюк
…І сходить над Дніпром
гірка зоря-полин.
Ліна Костенко
Так і сплю — з тривожними очима,
Слухаю, як серце стукотить,
Як всю ніч нечутно і незримо
Вісь Землі в
Сторінка 18 із 84
Чудовий! Коли поруч.....