Про літо

Вже де-не-де пополотнів
Лапатий лист на сикоморах,
Мойого червня тридцять днів
На календарний стерто порох.

Мені медових вечорів
Приносить липень ситий соти
І в щедрий

Білий гриб-
Боровик,
В зелен-лісі
Жити звик.

Як до лісу
Прийдеш,
То не зразу
Знайдеш.
Бо він гриб-
Боровик,
Він
ховатися
Звик.

Вже пройшла весна-красна,
Літнє небо – сонясне,
Прокидаюсь, – до вікна:
Вже розквітнув соняшник.

Гордо голову підвів,
Зорить у віконечно,
Любо соняшник розцвів,
Як

Під сосною,—
Подивіться:
Притулилася
Суниця.

Онде ягоди
Вгорі —
Достигають
Дітворі.

Серед літа місяць липень
Заквітчав медову липу,
І запахло все навколо,
Налетіли роєм бджоли.

Не все літо липню жити —
Он у полі стигне жито.
Вже він піде, коли

(Пісенька-гра)

Восени в діброву-ліс
Біжить зайчик.
Через глинище навкіс —
Скаче зайчик.

А за ним мисливців два
Бідний зайчик…
Шелестить суха трава

Колискова

Буду співати я
Пісеньку тиху:
— Спи, моя лялечко,
Ти ж моя втіхо.
Разом з тобою
Літери вчили.
Спи, моя ластівко,
Спи, моя мила!
Спи, моя

На стеблинах білосніжні
Розцвіли ромашки дві,
Третя вправо похилилась
Попід ними у траві.
Наче буква Це з ромашок
Зацвіла між трав і кашок.

Не птах він,
А має і крила,
І хвіст.
Пробігся —
І всіх нас До неба поніс.
Не голка,
А хмару зустрічну
Прошив
І нитку білясту
Позаду

Кавунів з баштанів
Навезли до двору.
Кавунів-смуганів
Височені гори.

І великі, і малі —
Всі на смак чудові.
Нині в місті і в селі
Свято кавунове.

Потішка

їхав полем верхівець,
Їхав лісом навпростець,
Їхав, їхав, задививсь
Та й за дуба зачепивсь.
Ну й пригода,
Хай їй грець,
А хвалився —

Розпечене повітря Даунтауну**
брижиться над Лоґана майданом,
а він собі прохолоду уявну
під охлялим шукає каштаном.

Вона опахалом листя принадна,
чи не тому, що на нього

Терпкий, неначе тютюновий,
На пальцях запах хризантем…
Пора осінньої обнови —
Вже час нових шукати тем.

І ти від свіжих слів пахучих
Немов би раптом захмелів —
Вони

Береза розвивається
У тихому гайку.
Зозуля озивається:
— Ку-ку, ку-ку, ку-ку!

А сонце усміхається
В зеленому вінку.
Он зайчик умивається
На теплому пеньку.

По тичині
На стеблині
Повилися квасолини.
У зеленому стручку,
Як у теплім сповитку,
На тичині,
На стеблині
Сплять маленькі
Квасолини.

Синичко-сестричко,
Де твоє гніздечко?
Знеси нам, синичко
Синеньке яєчко!

Вже ведмідь заліз в барліг
І у довгий сон заліг.
Ти скажи, ведмедику,
Розкажи, ведмедику,
Не обридли тобі сни
Від зими аж до весни?

Пилипку, Пилипку,
Поливай липку.
Прийде літко,
Зацвіте липка.
Бджілки загудуть,
Медку дадуть.

Барвіночку синьоокий,
Постелися на всі боки:
До травиці, до росиці,
До глибокої криниці.

Постелися по стежині,
Де бузки квітують сині,
Де ступає перші кроки
Наш

Лисиці-сестриці
Стріляли із рушниці.
Летіли із рушниці
Солодкі полуниці.

Вовки стріляли вгору,
Летіли помідори.
Летіли помідори
До їжачка в комору.

На бочечках