Про літо
Садко
- Автор: Сергій Губерначук
У рожевому трико
з шлейфом сонної пастелі
плівся фуетист Садко
по мальованій пустелі.
Сам, як зморщений кажан,
кинутий з польоту – в старість.
Ніс, мов синій
Листопад підсковзнувсь на підлозі Києва
- Автор: Сергій Губерначук
Листопад підсковзнувсь на підлозі Києва,
просто він хотів прошмигнути непомітно.
Уночі, згортаючи традиційного килима,
він скотивсь по слизькому паркету під вікна.
Було чутно,
...Сивіє осінь
- Автор: Сергій Губерначук
Сиві́є осінь на схилі днів.
Закляк у па́морозі цнотливий клімакс флори.
А нам – по задубілості снігів –
аж шпари позаходили під шпори.
Спадає долом осінній шлейф,
дотла
Під залізне іржання ранкових трамваїв
- Автор: Сергій Губерначук
Під залізне іржання ранкових трамваїв
ти схопилася з ліжка в зимовій Варшаві.
І в пітьмі розгубившись, злетіла руками
і припала до мене, дійшовши до тями.
Ніби лоскітним
...Їзда на возі з музикою кантрі
- Автор: Сергій Губерначук
Їзда на возі з музикою кантрі,
через ліси широкошатрі,
з сільським дівчам у ластовинні,
яке тримає айстру у щербині,
горіх ліщини, шишку хмелю й сміх;
їзда з випробуванням без
Романс Мартопляса
- Автор: Юрій Андрухович
Я стужився. Я, мов кінь, погриз вудила —
відступи, бідо гірка й мороко:
десь любов моя на Ринку заблудила,
десь отам,
між ренесансом і бароко…
Я стужився. О подайте
...Нічна Зміна
- Автор: Юрій Андрухович
Закіптюжений ангел живе у друкарні,
наче промінь стрибає в дівочі люстерка,
на губах залишає цілунки безкарні —
безшелесний, мов тінь, і липкий, мов цукерка.
А за вікнами вечір,
...Вольф Мессінг. Вигнання голубів
- Автор: Юрій Андрухович
Мав я прегарну здатність (чи то хворобу):
двійко голуб’ят у череповій коробці.
В ротову мою порожнину, від крику аж пурпурову,
зазирали медики, ворожбити та інші знаючі
Єдиноріг
- Автор: Юрій Андрухович
Із “Середньовічний звіринець”. З колекції Мікельаньйоло Романо (він же Густав Зуппе).
Єдина.
В лісах застає мене темна година,
як музика в місті зненацька за рогом.
Я
Весна виникала, де тільки могла
- Автор: Юрій Андрухович
Весна виникала, де тільки могла:
трава на фронтонах, дощі і сухоти,
і тепла бруківка. Весна була зла.
Блукаючі танки і рештки піхоти
вертались nach Osten. Черешня цвіла,
і
Етюд з воронами
- Автор: Юрій Андрухович
На цьому світі стільки ірреального
шукаємо тверду земну основу
грудневе пиво біля кафедрального
і сірий день мугиче боса-нову
відлига як сльоза над містом лине
автобуси
Увійшовши в хащі, де повно птиць
- Автор: Юрій Андрухович
Із циклу “Індія”
Увійшовши в хащі, де повно птиць,
уяви: природа — майстерня Бога,
по якій блукає твоя знемога.
Все, що можеш ти, — це упасти ниць.
Невблаганна зелень
...Постскриптум
- Автор: Сергій Губерначук
Фон червоний.
Ліхтарі гой-да, гой-да!!
Униз головами, на довгих цепах,
мов лампади…
Скриплять очі,
відчиняючись, мов стопудові две-рі,
і зачиняючись…
Що буде з
Таке оголене плече
- Автор: Сергій Губерначук
Таке оголене плече,
кістляво-прозоре скло,
або обрубане крило,
воно вам тече
і пече.
А що мій дотик додавав!
я ледь не порізав рук:
ви викришталюєте звук,
щоб
Той, хто гарячими руками
- Автор: Сергій Губерначук
Той, хто гарячими руками
торкається мене щоночі
і, наче в сніг лягає, –
гадає,
що цілуючи мої хвороби,
літає.
На видноколі мертвих почуттів
я з ним суворий і
Біля білої груби
- Автор: Сергій Губерначук
Біля білої груби –
тепло,
пальці звикають до неї,
чоботи бачили ліс
і тепер коло неї чорніють на варті,
вогка одежа звисає,
мов хмара надворі;
світло
В оплаканих межах
- Автор: Сергій Губерначук
Зупинилися дні.
Ночей не суть.
У двері балкону вітри не дмуть.
Мир замуровано ще за війни
в цинкових межах твоєї труни.
А не вийде струни
із твоїх стрілянин,
що
Лезо
- Автор: Сергій Губерначук
Вічний голос замерз…
Звичний холод обрид…
Час – загострювач лез…
поміж сцілл і харібд…
І перший сніг, і плавний супокій
- Автор: Юрій Андрухович
І перший сніг, і плавний супокій.
Цвіте різдвяник — в домі тихе свято.
Так мало нам потрібно й так багато —
всього в нас є на вуличці вузькій.
Тут на снігу з’являються
...Щойно червень, а пахне від лип
- Автор: Юрій Андрухович
З циклу «Нотатки фенолога»
Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні —
переповнена дійством напружена мить.
Передчасні світанки, мов сурми невсипні,
понад нами
Сторінка 75 із 84
Чудовий! Коли поруч.....