Про літо
Раптом зацвіла калина
- Автор: Галина Кирпа
Дощі стоять горою.
Туман ляга долиною.
І хмари такі довгі,
як гусячі листи.
А горобець ще зраночку
цвіргоче над калиною:
— А що ти влітку думала?
Оце тепер — цвісти?
Осінь
- Автор: Галина Кирпа
Ще не спала, але вже й не чула,
Хто ж то плаче:
річка?
вітер?
гай?
Продощила. Процвіла.
І — проминула…
На добраніч, Осене! Бувай!
Пізній пейзаж
- Автор: Галина Кирпа
Ясне й прозоре полотно полів.
Вітри —
в калинових вінках червоних.
Останній передсніжний цвіт землі.
Це знову — вперше.
Знову — як ніколи.
Я хочу
- Автор: Галина Кирпа
Я хочу, щоб квіти нашого саду
проголосили Мальву
королевою на п’ять років.
Я хочу, щоб під вікнами
білої хати
з Великим Скрипковим Концертом
виступив Зелений
Квітчастий вірш
- Автор: Галина Кирпа
Квітчасте Літо у квітчастім платті
квітчастою стежиною іде.
Квітчасто засвітилося латаття,
квітчаста бджілонька над мальвами гуде.
І небо-жайвір дзвонить кольорами
та й падає
Паж Весни
- Автор: Галина Кирпа
Весна розпочинає вернісаж, —
злетілися шпаки її вітати.
Однині Вітер у Весни — мов паж:
за нею ходить назирці — по п’ятах.
Вона ж така раденька. Й залюбки
весь час міняє щось
Ще літо
- Автор: Галина Кирпа
Скільки тут ще літа,
літа,
літа, —
в нього досі молода хода.
Ще верба зелена. Пахне жито.
І бодай листок — не опада!
Тут так легко і просторо дихать!
Скільки всюди
Шпаки і шпаченята
- Автор: Галина Кирпа
Сидять шпаки і шпаченята,
і дощик цяпає на них.
Вже скоро будуть відлітати,
беруть усіх — старих, малих.
Сидять і дивляться додолу,
де що не крок — лежить горіх.
А їм
Щось зацвіте
- Автор: Галина Кирпа
Ще не було снігів. Ще тільки вітер
в саду останнє яблучко гойдав.
А прилетів горобчик і про квіти
своїм горобенятам заспівав:
“Вже аніде ні айстрочки немає,
немає чорнобривця
Зима будує літо
- Автор: Анатолій Качан
Прилетіли сніговиці
З краю снігурів,
В’яжуть білі рукавиці
Для сніговиків.
Над полями, де похмуро
Спить озимина,
Намітають кучугури
Білого зерна.
Обгороджують
...Щедре сонце
- Автор: Анатолій Качан
Ціле літо по краплині
Сонце ми збирали,
Обережно у корзини,
В кошики складали.
Зашуміли в косовицю
Ниви урожайні —
Це забили у пшениці
Крилами
Корабельні сосни
- Автор: Анатолій Качан
Дихнули холодом вітри,
І знов попід горою
Шумлять замріяні бори,
Як море в час прибою.
Шумлять, що літо вже пішло
На Крим, на тихі води:
Десь там на літо і
Стара осика
- Автор: Анатолій Качан
Корабельні сосни
Так тихо
На білому світі,
А листя осики тремтить:
Вона так намерзлась за зиму,
Що й літо
Не може її відігріть.
Ще зими не видно
- Автор: Анатолій Качан
Ще зими не видно і в бінокль,
Ще цвіте при березі латаття.
Та вже вітер вищипнув листок
Із чуприни клена коло хати.
Виряджає літо в школу нас,
А бабуня осінь
Вересневі дні
- Автор: Анатолій Качан
Вже грім у хмарі
Не гримить
І в небі менше сині.
В передчутті зими
Тремтить
Сухе кукурудзиння.
Тремтять ставки
Серед полів,
Немов од землетрусу.
Гукає
Веселинки
- Автор: Анатолій Качан
Обережний, хитрий лис
До нори вечерю ніс.
Біг додому лісом лис,
Шелестів над лисом ліс.
* * *
Солоний вітер після зливи
Трусив щосили синю сливу.
Упала буква «Л» зі
Пора медозбору
- Автор: Анатолій Качан
Дві розвідниці-бджоли
В вулик звістку принесли:
При дорозі до села
Вранці липа зацвіла!
Хочеш меду — не зівай,
Швидше крила розправляй.
Мить — і липа край села,
Наче
Цвіте шипшина
- Автор: Анатолій Качан
Розвидняється,
Розвидняється.
На шипшині цвіт
Розгорається.
Ніжні пахощі
Розливає,
Бджіл із пасіки
Виглядає.
Розвидняється,
Розвидняється.
Треті
Дерево над морем
- Автор: Анатолій Качан
Діждавшись літа
І тепла,
Над морем липа
Зацвіла.
Бджолу притягує
Той цвіт,
Мов стрілку компаса
Магніт.
Пісні лісу
- Автор: Анатолій Качан
У травні ліс пісні співає
На сто, на двісті голосів.
Та ми з тобою добре знаєм,
Яку він зиму пережив.
Такі морози тут стояли,
Що у сніги ховався звір,
А на дубах кора
Сторінка 70 із 84
Чудовий! Коли поруч.....