Про кохання
Дощ за вікном хлюпочеться
- Автор: Микола Сингаївський
Дощ за вікном хлюпочеться,
наче невтішне дитя.
Жити простіше хочеться,
а в людства складне життя.
У людства – криваві грози,
у серці людському світ.
А я на життєвій
Веселка на снігу
- Автор: Микола Сингаївський
Так світло,
що себе ти бачиш на снігу.
І видно, як душа сумує чи смісться.
Пора настане –
і розтане сніг,
та поки він лежить.
Не піддається.
ж душа моя весною
...Серцем наспіване
- Автор: Микола Сингаївський
Триптих у вінок Леонтовичу
І
Знову лине «Щедрик» невмирущий,
щедрий вечір на душі у мене.
Знов загомоніли рідні пущі,
листя розшумілося зелене.
Щедрику! Я чув
...Поетам Білорусії
- Автор: Микола Сингаївський
Я звідси вам – з Поліщини, пишу,
ж – вас, брати, слова летять гінцями.
Я спогади неквапно ворушу,
то з Гомельщини віють чебрецями.
Ввила барва нашої землі
яшмі щоднини
Коли мені стрічається художник
- Автор: Микола Сингаївський
Художнику Миколі Компанцю
Коли мені стрічається художник,
в душі скресають барвами слова.
І постав в уяві подорожник –
ця невмируща придорож-трава.
Вона росте під
...Живому жити
- Автор: Микола Сингаївський
Живому жити – у моїй душі
і мовою любові розмовляти.
Ми, зяблику, з тобою не чужі,
прилинь сюди, – де народила мати.
Я знову чую
твій ранковий спів,
де цвітом – аж
Крутосходи
- Автор: Микола Сингаївський
Від Батьківщини – хліб і пісня,
від Батьківщини – клич і звага,
і рання сила, й доля пізня,
і молода, як спів, наснага.
Іди в життя по крутосходах
і прагни вищої
Прийти у світ
- Автор: Микола Сингаївський
Прийти у світ дітей.
Прислухатись до них, –
і відгукнуться їх серця диханням.
Мов жайворонки в травах польових,
озвуться до людей перед світанням.
Прийти в дитячий день.
І
Лист облітає
- Автор: Микола Сингаївський
Лист облітає.
Зупинюсь.
Послухаю.
І голос осені до серця долетить.
Вона вже над гаями,
вже над луками.
Чи зупиню я дивовижну мить?
Щоб нині заглянути у
...Над синіми очима
- Автор: Микола Сингаївський
Над синіми очима –
срібний дощ,
дивлюсь –
веселка грав у зіницях.
Напевне, в помислах
не з’явиться чогось,
зате води прибуде у криницях.
Над синіми очима –
срібна
На світанку
- Автор: Микола Сингаївський
На світанку, здається,
щось проснеться в мені,
щось торкнеться душі –
забринить і прилине.
Певне, в кожного з нас
є веселі й сумні
сподівання життя
чи наступної
Був день промовистий
- Автор: Микола Сингаївський
Був день промовистий,
барвистий,
хмелів із пахощів весни.
Дійшли до мене добрі вісті,
як ранні ластівки весни.
І все, що в серці здавна гасло,
вмить
До осінніх лісів
- Автор: Микола Сингаївський
До осінніх лісів,
до тужавих полів
щедрий жовтень
піти нам сьогодні звелів.
І насипав у пригорщі листя мені,
і надовго лишився у серці на дні.
Я з осіннім засмутком і
...Родове ім’я
- Автор: Микола Сингаївський
А наше родове ім’я
це – трохи більше, ніж ти і я.
Це пам’ять про тих, кого вже нема,
це пісня, що нас на крила здійма.
Це поле і плуг, що стоїть в борозні
і не ржавіє з
За мрії
- Автор: Микола Сингаївський
За мрії – вертаються мрії в дарунок,
за пісню – душа моя чує відлунок,
за світло – зоря повертає проміння,
за долю – земля моє живить коріння.
Я вдячний тобі,
нерозгаданий
При світлі дня
- Автор: Микола Сингаївський
При світлі дня,
при світлі ночі
нам доля
всього напророчить:
щоденних радощів,
страждання,
вечірніх роздумів,
журби,
пісень веселих
і кохання…
А все життя – у
Анатолієві Дністровому
- Автор: Василь Герасим'юк
Майже люблю ці ночі. Не довші — більші.
Ця нагота зветься чомусь — листопад.
Діти моїх ровесників пишуть вірші,
випірнувши над нами і навіть над
музикою,
де їх розглядає в
Ялинонька
- Автор: Микола Возіянов
Ялинонька стрункесенька,
Зелена, мов весна,
Із лісу вийшла темного
Й стоїть собі одна.
– Куди це ти зібралася? –
Питається лісник.
– До діточок, – промовила. –
Новий
Апостоли
- Автор: Василь Герасим'юк
Спинився. І мить, може мить постояв на межі.
Вони не здригнулись, коли зупинився, ні після.
Вони просто поруч ішли, галілейські мужі.
Вони просто близько стояли, коли він
Білими волічками
- Автор: Василь Герасим'юк
Білими волічками
ноги твої обів’ю,
чорними волічками
волосся твоє зав’ю,
червоними волічками
обів’ю твій стан,
а зелені покладу на брови,
а сині покладу на вії,
а
Сторінка 430 із 459
Чудовий! Коли поруч.....