Про кохання
Я не знаю того, хто привів
- Автор: Василь Герасим'юк
На ворізках колиска під
самою стелею — так дід
ладнав, сам прив’язав на сволок.
За шнур колиску колисав
вояк, поранений лежав
на лаві, ще не леґінь — отрок.
На Петра з
...Я не зрубав її, небогу
- Автор: Василь Герасим'юк
Я не зрубав її, небогу,
я тільки шепотів: “Пади…
і перегороди дорогу,
смереко, перегороди.
Ми ж молимось одному богу,
з одної глини і води.
Щоб мали ми й одну
Я не повірю, що лиш ти одна
- Автор: Василь Герасим'юк
Я не повірю, що лиш ти одна
на світі білім, як роса, — відкрита…
Ну що простіше? — ти чекала літа,
а вранці, перед вереснем, — сумна…
На світі білім, де лягало з рук
легке,
Я промчався тунелем тих літ
- Автор: Василь Герасим'юк
Я промчався тунелем тих літ,
де лиш протяг і втома,
і малим повернувся на світ,
та змаліли і вдома
ті великі боги і дідьки,
що в дитинстві лякали.
Я сказав про підземні
Я терпів свою душу
- Автор: Василь Герасим'юк
Я терпів свою душу. Страх. Бруд.
Прошепочу: “Це як над убогою
поглумитись. На божий суд
не йди своєю дорогою”.
А та фата
- Автор: Анатолій Мойсієнко
А та фата…
Й ірій…
І веселунку гукну Лесеві…
“А ну тебе, щебетуна…”
Не дожидав звади… Жоден
Тепер трепет
Її —
Йой, йой, йой!..
І смеречина черемсі:
— Ш… ш… ш…
Було ще вчора - тихою водою
- Автор: Анна Волинська
Було ще вчора — тихою водою.
Сьогодні, мов сказилось, греблі рве!
Руїну залишає за собою!
Ненависний! Я ж не люблю тебе!
За берегом обвалюється берег,
У чорториях множаться
А та - хихата
- Автор: Анатолій Мойсієнко
А та – хихата,
А та – пипата,
А та – пупата…
І зараза на заразі.
Діваха лаха від
Умовин в Ероті (літо – ревнивому)
До од
Теодорів – ерами марев. Ірод? А,
Ерот!
В наші ночі оті медяні
- Автор: Анна Волинська
В наші ночі оті медяні,
В ночі ті, що святіше нема,
Ти слова говорив мені,
Найніжніші слова.
…Наші ночі давно вже німі.
Я без ніжності — нежива.
Про кохання скажи
Атож, ота
- Автор: Анатолій Мойсієнко
“Атож, ота”.
І
За руку – раз,
В кабак, в
Бар “Краб”.
– Каву, чувак!
Ух, кави вакху
Ув зіллі… Зву
Її.
– Завжди джаз…
– І – раті гітар, і…
Умугикав, аки
В зелених переспівах
- Автор: Анатолій Мойсієнко
Євгену Гуцалові
В зелених переспівах
зоряно-криляно-клично
Над вічним праполем і небом правічним
Душа засвітилася, повна довіри
До сизого птаха і сивого звіра,
В тебе не просто очі
- Автор: Анна Волинська
В тебе не просто очі,
В тебе — моря зелені
З темною позолотою
По бильцях своїх берегів.
Нічого більше не хочу,
Тільки дивись на мене,
Хай очі світять турботою
З-під
В п’ятницю
- Автор: Анатолій Мойсієнко
В п’ятницю
Народився,
В п’ятницю…
Казали люди:
П’яницею буде.
Лякались мама:
Чи ж то насправді?
В п’ятницю
Народився,
В п’ятницю…
П’ять
Весна стоїть на роздоріжжі
- Автор: Анна Волинська
Весна стоїть на роздоріжжі.
Морозом знову узялася,
а не теплом. Не з теплотою
слабенький березень згаса;
Якби ти був до мене ніжним,
Якби ти щедрим був на щастя —
То наді
Вже починає жовтня середина
- Автор: Анна Волинська
Вже починає жовтня середина
Червленим злотом сплачувать ясу.
Ох Осінь, Осінь! — За чиї провини
Сама свою підпалюєш красу?
Невже за нас, сотворюючи диво
Таких безмірних
Вжахнулася холодна мокра осінь
- Автор: Анна Волинська
Вжахнулася холодна мокра осінь,
Що так безславно вік її згаса
І підпалила весь нажитий досвід:
«Нехай рятує світ людський — краса!»
Тепер стоїть в вогні червонопіннім,
Жарини
Вже тепло
- Автор: Анна Волинська
Вже тепло. Вже голуби п’ють
воду з калюж відталих.
Ось-ось з-під облізлих снігів
просочиться перша трава.
Вгамуються рани нові,
старі зарубцюються рани —
І обертом знову
Від безвісті загублених зірок
- Автор: Анна Волинська
Від безвісті загублених зірок
Приходим тілом в руки повитух,
І Вічність на земний короткий строк
Животворящий позичає Дух.
Яким той Дух я Вічності верну?
А як його, дитя
Викине вир гривеники
- Автор: Анатолій Мойсієнко
Викине вир гривеники в
Кошару мурашок,
У мул глуму…
А народ дорана
(Ранок-конар
Жевріє…) ірве ж
Чуби ті, всивілі висвіти буч.
Вік – рів до одвірків…
Ереб
Віддала тобі душу і тіло
- Автор: Анна Волинська
Віддала тобі душу і тіло
Так довірливо, так охоче,
То чому ж серед темної ночі
Моє серце так сильно боліло?
Віддала тобі й серце дівоче,
Так поривчасто, нетерпляче,
То за
Сторінка 426 із 459
Чудовий! Коли поруч.....