Павло Глазовий

Жили собі, поживали Улита й Микита.
Росла у них гарнесенька доня Маргарита.
Раз Микита і Улита з дуру завелися
І до суду розлучатись разом подалися.
Прочитав суддя заяву та й пита

Прибув Сава до Києва
З дружиною в парі.
Продавали сало, м’ясо,
Яйця на базарі.
З покупцями торгувались,
З людьми говорили.
Потім пішли Хрещатиком
На Дніпрові схили.

Мені хоч очі зав’яжіть,
Я і вночі знайду
Старий кар’єр, де батько мій
Довбав колись руду.
Я змалку знав, які важкі
Вкладаються труди,
Щоб крізь каміння і жорству

Вони зустрілись випадково,
Сусідні просто випали місця.
Він від халтури мучивсь винятково,
З трудом сеанс досидів до кінця.
Його сусідка тихо говорила:
— Як можна в світ

Після свайби каже Рая:
— Прости мене, Грицю!
Я від тебе приховала
Одну таємницю.
Я про це раніш боялась
Навіть говорити.
Знай, коханий: я нічого
Не вмію варити.
Я

В світлій залі повно вчених —
І приїжджих, і своїх.
Дисертацію сьогодні
Захища Панько Пиріг.
Він з трибуни промовляє
Сухуватим голоском:
Довгоносика схрестив я
Зі

Голосистого синочка
Народила мати.
Син підріс та й каже: — Мамо,
Я б хотів співати.
Знаєш ти, яка зарплата
В співака-артиста?
Він одержує по двісті,
А бува й по

У природі має місце
Мішанина всяка.
Подружились на подвір’ї
Кіт і злий собака.
Кіт хвалився-вихвалявся:
— Більш не буду нявкать.
Щоб довір’я заслужити,
Буду тільки

Надто чваниться собою
Стильний хлопець Льовка.
Борода стирчить у нього,
Наче шерсть у вовка.
Ви согласні,— запитав він
Тітоньку Улиту, —
Щоб узяв я у супруги Вашу

Ну й розумна ж Віолета,
Краля ясноока!
Ерудиція у неї
Ой же ж і широка!
Заговориш про поетів —
Зразу ж вірші чеше.
Запитаєш про спортсменів —
Просто іскри креше.

Причепилась до Панька
Тітонька Улита:
— Ти — учений, поясни,
Що таке орбіта. —
Той подумав і сказав:
— Штука це незрима.
Це таке, чого ніхто
Не сприймав очима. —
А

Двох слів без цитати зв’язати
Раніше не міг кандидат,
А нині наводить цитати
Про те, що не треба цитат.
Тепер він шельмує завзято
Цитати, що в моді були, —
Цитати, які в

Дєвочка Ельвіра —
Як рожевий цвіт.
Вийшла за студента
У сімнадцять літ.
Через рік сказала: —
Що мені студент? —
Став у неї мужем
Кандидат-доцент.
Років три минуло

— В мене, тату, білий ніс, —
Хлопчик батька смика, —
А чого ж у тебе він
Сизий, як в індика?
— Безтолковий твій вопрос, —
Блимнув батько скоса, —
Ти іще молокосос
Для

Купивши пляшку коньяку в крамниці “Бакалія”,
Звернувся чемно покупець до продавця Мусія:
— Скажіть, чому це ви мені так просто ткнули пляшку?
Ану, візьміть її назад і загорніть в

Везли з Криму чумаки повні хури солі.
Сумно рипали вози у широкім полі.
Ой їхали чумаки та пісень співали,
Бо добрячі голоси й підголоски мали.
Хтось затягне-заведе на переднім

У неділю в церкві божій читав отець Сава:
— Авраам родив Ісаака, Ісаак — Ісава… —
А бабуся богомільна заломила пальці:
— Які ж були роботящі святії страждальці!
І Біблію написали,

Учить мати свою доню: — Ти вже не малесенька.
Вже подумати про пару час тобі, ріднесенька,
Пошукай собі, голубко, жениха надійного.
Безпартійного не треба, вибирай партійного.
Щоб

Леденці купив Іван ті, що у коробці.
Ходить смокче й примовля: — Подивіться, хлопці,
Як це кляте “лампасе” злиплося у купу.
Неможливо роздовбать, хоч клади у ступу. —
Повертає

— Був на лекції я вчора, —
Хвалиться Микита. —
Там розказував нам лектор
Про гермафродита.
Що це ж воно — професія
Чи національність?
Ні, з людиною буває
Така