Павло Глазовий

На базарі дядько п’яний зуби вискаля.
— Наваліться, громадяни! Продаю кроля. —
Літня жінка м’ясо нюха.
— Хай боронить бог…
Скільки днів уже минуло, як цей кролик здох?
— Ти

Причепились до студента
Лихо та біда:
Неборак англійську мову
Втретє вже склада.
Треться, мнеться, посміхнеться
Не поможе ж плач.
— І чого б я посміхався? —
Злиться

Батько добре влаштував здоровила Яшку:
У їдальні робить він, варить суп і кашку.
Якось Яшці дід-сусід заявив сердито:
— Ти б при силі при такій міг чавун варити.
— Відчепися, —

У тролейбусі стоїть згорблена бабуся.
Тихо шепче: — Упаду. Як смикне — уб’юся.
А мужчини он сидять. Як же їм не стидно?
Справжніх, істинних мужчин серед них не видно. —
А якийсь

Оббивати чорним двері увійшло у моду.
А за тими за дверима сидить син народу.
У приймальні під стіною від вікна до входу
Натопталось щонайменше сорок душ наоду.
Раптом — брязь! —

Раз бабуся в піст великий
Сиділа сама.
“Ніхто, — дума, — не побачить,
Нікого ж нема.
Відламаю шмат ковбаски
Та тихенько з’їм”.
Раптом блискавка як блисне!
Як торохне

На розпеченому пляжі
Лає даму дама:
— Та яке ж це виховання?
Та яка ж ви мама?!
Та скажіть же ви що-небудь
Вашому синочку —
Він же кидає грязюку
На мою сорочку.
—

Дорікає мати доні:
— Ти жівйош у Кієвє,
А нє гдє-то у Рязані
Чи в каком Тетієвє,
Но язик ти украінскій
Знать нє собіраєшся.
Говору тібє об етім,
Но ти возмущаєшся.

Серед ночі Київ
Криється туманом.
Розмовляє вітер
З бронзовим Богданом.
— Облітав я, — каже, –
Вулиці всі чисто.
Як змінився Київ,
Це прадавнє місто!
Де вітри

Іде дідок по столиці, де вогні реклами,
Мов жар-птиці-блискавиці, сяють над дахами.
Іде дідок та й читає рекламні поради:
ЗАМОВЛЯЙТЕ В ГАСТРОНОМАХ ТОРТИ Й ШОКОЛАДИ!
НАЙЗРУЧНІШИЙ

Перукар Панаса підстригає й бриє.
— Ну ж і шия, — каже, — усім шиям шия. —
А Панас радіє: — Добру шию маю,
Бо щодня тренуюсь, гирю підіймаю.
Перукар скривився: — Краще вже мовчи

Приключилась ця пригода у лиху годину,
В чорні дні, коли фашисти вдерлись на Вкраїну.
…Їдуть разом у вагоні офіцер дебелий,
Гарна дівчина, бабуся і хлопчак веселий.
У тунель

Є у мене телевізор,
Дуже гарна штука!
Тут і фільми, тут і п’єси,
Тут тобі й наука.
Увімкнув оце недавно —
Немає картини.
Сидить диктор, розказує
Останні новини,

Кадр із фільму у журналі жінка розгляда:
На коні сидить панянка, гарна, молода.
Клича жінка чоловіка, каже: — Подивись!
Я хоч раз отак проїхать мріяла колись. —
Чоловік скривився

Голова сільради Сидір Півторакожуха
Якось, випивши, Секлеті відкусив піввуха.
Це обурило до того й потрясло Секлету,
Що вона послала скаргу в обласну газету.
Звідти скаргу

Пішов синок у армію,
Дрібні листи пише:
«Міцно тата обнімаю,
Маму — ще міцніше.
Взяли мене у піхоту.
Прошу маму й тата:
Вишліть сотню карбованців —
Куплю автомата».

Повернувсь Кузьма додому. У квартирі — сивий дим
— Хто курив? — питає жінку. — Чи не хахаль твій Максим? —
Загляда в кутки, під ліжка, покривала підійма
І приказує сердито: — Тут

Не доводилось Пилипу бувать далі Криму,
А недавно взяв путівку і махнув до Риму.
Оглядаючи музеї й різні колізеї,
Він загавився й від групи відбився своєї.
“Зайду, — дума, — в

Йде увечері Явдоха
З кухні заводської,
Пре каструлю здоровенну
Мимо прохідної.
Вахтер Фока Недрімайло
Пита у Явдохи:
— Що несеш ти у каструлі?
— Сироватки трохи.
—

У неділю ми на цвинтар
З сусідом ходили.
Як у нас навчились гарно
Оформлять могили!
Там граніт з лабрадоритом,
Постаменти різні,
Барельєфи мармурові,
Огради залізні.