Павло Глазовий

— Чуєш, тату, — син питає, — що таке хамелеон?
— Відчепися, я не знаю,— каже Филимон.
— Чуеш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон?
— Відчепися, я не знаю,— злиться Филимон.
Мати

Якось бігло ведмежатко
Та й натрапило на хатку.
Стоїть вона на льоду,
Уся в цукрі і меду.

Дах примерзлий, не прибитий
Весь морозивом покритий.
Двері зроблені з млинців,

З Езопа

Молоденький мулик,
син осла й кобили,
У зеленім полі
гарцював щосили.
Гарцював, брикався,
весело крутився,
Доки у глибокій
ямі опинився.
Там

Кожен кума, як героя, зустріча:
Виграв він у лотерею «Москвича».
Накупив собі копицю різних книг,
Цілий тиждень пронудився біля них.
— Знаю,— каже,— всю конструкцію на п’ять.

Хлопченя сусідське
Вскочило до хати:
— Йдіть корову поможіть
Дохлу закопати!
А як ваша здохне, може,
То й вам татко допоможе.

Одного сонячного дня
В болото впало чортеня.
Довгенько борсалось, крутилось,
Було б, дурненьке, утопилось,
Та йшов хороший чоловік,
Він чортеня схопив за вухо
І викинув на

Жив та був собі Іван,
Управляв Іваном пан.
Увірвавсь терпець Івану,
Дав Іван по шиї пану.
Пан пропав. Іван куняв,
Бо ніхто не підганяв.
Зажурились вчені люди:
Що з

В науковім інституті
Сталось чудо наяву.
Там машину електронну
Сконструйовано нову.
Незвичайна та машина,
Заощаджуючи час,
Полічила за хвилину,
Скільки є курей у нас.

Ледаченького онука поучає дід:
— Уставать раніше треба, довго спать не слід.
Чув я притчу: встав раненько добрий молодець,
Вийшов з хати, на дорозі бачить гаманець.
— Що ж було,—

Петя Коржик, той, що ходить до другого класу,
Листа в село накарлякав дядькові Панасу:
«Добрий день вам, дядьку її тітко! Я ходжу до школи
І чув, що ви на тім тижні свиню закололи.

Прилетіли на Вкраїну
Гості із Канади.
Мандруючи по столиці,
Зайшли до райради.
Біля входу запитали
Міліціонера:
— Чи потрапити ми можем
На прийом до мера? —

В одній крамниці покупець вчинив велику бучу:
— Навіщо ви продаєте цю ковбасу смердючу?
— Та що ви? Свіжа ковбаса.
— То значить, м’ясо з духом!
— І м’ясо свіже.
— Значить, ви

Дир-дир-дир…
— Привіт, дружок! Не боїшся тряски?
Мотоциклом покатаю, залазь до коляски! —
Покатались, зупинились. Дружок дружка смика:
— Посміхнись, чого у тебе кисла така пика? —

По ресторанах ходить дама, сумна, стривожена така.
Синка свого шукає мама, свого єдиного синка.
А син її, любимий Гога, у витверезнику рида:
— Жена найдет себе другого,
А мать

Ви знаєте мисливця Пилипа Добряка?
Душа у нього ніжна, чутлива та м’яка.
Добряк природу любить, обожнює її.
А як розповіда він про ріки та гаї!
— Ви бачили,— питає,— як сонце

Ходять жінка з чоловіком
По критому ринку.
Жінка пильно оглядає
И нюхає свининку.
М’ясникові молодому
Всміхається мило.
— Прошу мені на биточки
Порубати рило.
Той

Йшов господь колись по полю
І впав край дороги.
Підняв його бідний старець,
Поставив на ноги.
— Хто ти будеш? — бог питає.
— Старець я, мій отче.
— Так проси тоді у мене

Притаскалася до церкви
Мотя з Филимоном.
— Повінчайте нас, батюшко,
За старим законом.
Филимон затяг «Калінку»,
Потім «Во саду лі…»
И дав попові,
Потім Моті
Зразу

Залишила колись Беба
Мужа свого Льову.
Десь полазила півроку
І прилізла знову.
— Прости мене! — на колінах
Благала-просила.
І сказав їй добрий Льова:
— Бебо моя мила!

Жив колись бундючний панок Енгельгардт,
Що не знав нічого, крім вина і карт.
Юного Шевченка мордував той тип
І за це в історію не ввійшов, а влип.
З цього можна вивести Повчальну