Пантелеймон Куліш
Словце до староруських народовиків на появ “Позиченої кобзи”
- Автор: Пантелеймон Куліш
Тим часом як, патріотизму повні,
Ви дбаєте про слово рідне нам,
Слова чужі, художливо кунштовні,
Я на користь готую землякам.
Сокровище благих, нехай вони
...Слово до німців на появ “Позиченої кобзи”
- Автор: Пантелеймон Куліш
І
Довгенько нам була Німещина замкнена,
Замкнули ж нам її герої-козаки,
Наслухалась про них вістей уся вселенна,
Які вони були буйтурні хижаки, –
Як всюди
Скарб
- Автор: Пантелеймон Куліш
Був я вбогий, серцем хирний
Порав знай сусідське поле.
Вбожество – велике горе,
Гроші – от воно добро!
Щоб скінчити вік невірний,
Я пішов до чорта в гості,
Підписався
Байка свиня та цуцик
- Автор: Пантелеймон Куліш
“Рох, рох! плям, плям! Щодня я, любий брате, сита:
Полови й висівок зісталось півкорита”.
“Гав, гав! цяв, цяв! А я, знай, сестро, хочу їсти,
Да хліба не дають: нема з мене
Самотина
- Автор: Пантелеймон Куліш
Люба подушечко, сестро моя самітненька!
Де мій коханий! Скажи, де коханнє кохане?
О, та й доріженька ж милому! О, та й далека!
Де ж то суденце його серед моря пристане!
Серце
...Сам собі
- Автор: Пантелеймон Куліш
Заспіваю, спогадаю
Літа молодії,
А в тих літах, божім раю,
Надії святії.
Заспіваю, спогадаю
Вірную дружину,
Обіллю німими слізьми
Німу
Русалка. Міцкевича балада
- Автор: Пантелеймон Куліш
Ой що ж то за хлопець, хороший, вродливий?
Що то за дівчина край його?
Ходять над водою тихою ступою –
Світить молодик срібнорогий.
Годує дівчина хлопця
...Розвивається і зеленіє…
- Автор: Пантелеймон Куліш
Розвивається і зеленіє,
І сумує, мов дівча, дуброва;
А над нею сонечко сміється:
Весно молода! бувай здорова!
Соловейку! я тебе вже чую.
Флейтою солодкого співаннє
Хлипне
Родина єдина
- Автор: Пантелеймон Куліш
Ой нема на рідний берег
Броду-переходу;
Не знайти до роду броду
Через бистру воду.
Бистра річка – життя моє,
Широка-глибока…
Плавле-тоне на тій
Прощаннє з рідною Вкраїною
- Автор: Пантелеймон Куліш
І
Прощай, мій краю, берегу рідний!
Вже ти зникаєш над синім морем;
Вітри ночнії, ревучі хвилі
Разом співають із моїм горем.
Он сонце в морі тоне-сідає…
Марно за
Прокид від сну
- Автор: Пантелеймон Куліш
І
Мені чудний, химерний сон приснився,
Що ніби десь на пустоші німецькій,
На тім руйновищі, де хміль повився
По займані-плідровині шляхетській,
Живе народ убогий, та
Прийшов май до нас у гості…
- Автор: Пантелеймон Куліш
Прийшов май до нас у гості,
Трави цвітом заблищали,
І по небу голубому
Плавють рози, рози-хмари.
Заспівали соловейки,
Круг ставка, кругом криниці
Скачуть білі
Привітання з Доном
- Автор: Пантелеймон Куліш
Ось він плеще, ось він ллється
Серед степу!.. Доне,
Від братів твоїх далеких
Я привіз поклони.
Поклоняються до тебе
Браттє з України,
Що колись ти рятував їх
При лихій
Премудрість
- Автор: Пантелеймон Куліш
І
Я в школі аж у трьох дяків учивсь,
Заким навчивсь читання да писання;
Тогді вже в світ, мов пташеня, пустивсь,
Що пробує широкого літання.
Та, лишенько! В неволі
Предивний сон і звеселив…
- Автор: Пантелеймон Куліш
Предивний сон і звеселив
І налякав мене нежданно.
І досі ті чудні-чудні дива
Морочать серце несказанно.
Здається пречудовий сад.
Між деревами походжаю;
На мене дивляться
Побоянщина
- Автор: Пантелеймон Куліш
I.
Колись Боян, співець потужний,
Дзвонив у струни золоті,
Мов соколів десяток дружний
Пускав з-під хмар на лебедї.
Не соколи, персти бистрії
Пускав на струни він
Пісня
- Автор: Пантелеймон Куліш
Дзвонімо ще в кубки, в ковші золотії,
В прапрадідні дзвони гучні-голоснії!
Гей пиймо, не лиймо! Вино не вода:
Веселощі серця губити шкода!
Всього скоштував я, і щастя і
...Під хуртовину
- Автор: Пантелеймон Куліш
У горах Пінда ніч насуплено буяє,
Холодна ніч, сира… Як скиглять скрізь вітри!
Як хмари навкруги зубчаста роздирає!
Не блискавки блищать, палають пожарі.
Нема
...Перед судом
- Автор: Пантелеймон Куліш
Від кого у мене воно,
Про се шкода в мене питати,
І тіло, і дитя – моє;
Доволі вам сю правду знати.
Ви кажете, що я криву
Собі дорогу обібрала;
Я ж манівець мій чесним
Перед Гоголевим честенем
- Автор: Пантелеймон Куліш
Пророк пророкові приносить оправданнє,
Мудрець премудрого вітає по заслузі:
Так і поезії божественне диханнє
Вшановує поет, і муза другій музі
Заявлює вінком високе
Сторінка 6 із 7
Тунг сагурнг