Оксана Сенатович

Я травень — сонця помічник,
я в сонця сонячний двірник,
щоденно вранці на зорі
стрічаю сонце у дворі,
кажу до нього: — В добрий час,
ласкаво просимо до нас!

Я травень —

Перше травня, знає кожен,—
демонстрація-парад.
Дощ пустився йти: “А може,-
повернутися назад?

Ні, не буду повертатись,
раз рішився, то піду.
Власні рішення міняти
не

Він туристом нарядився
і в дорогу спорядився:
на краватці в нього кобра,
на плечі спортивна торба
з написом “пардон-мерсі”.
На подвір’я нині зранку
він під’їхав на

(Холод, вітер, сніг з дощем)
Холод дикий, а ще вітер,
а ще сніг — не сам, з дощем.

— Нині можна збараніти,—
плаче заєць під кущем.

Ця четвірка, ця тусовка
добереться і

— Шпаки на колесах. Дорогу шпакам!
Як мати, прошу у тривозі
усіх перестрічних від імені мам:

— Увага! Шпаки вже в дорозі.

— Чи конче потрібні колеса шпакам? —
бурчать на

Хо-хо, у ховрахів,
хо-хо, які хороми,
а холів, а ходів!

— Хо-хо!— сказали гноми.

— Тоді живіть в хоромах цих,
ходіть по них навпомацки.

— Хо-хо!— сказали

Сміху, а крику! Сміху, а крику!
Охи і ахи, вереск і крик
у лісі збили птахів з пантелику:
цирк на колесах! приїхав цирк!

Боксери вже б’ються, клоун сміється,
гримаси

Ви любите, друзі,
я вірю, я знаю,—
широкий і тихий
проспект Серед Гаю.

Не бачили, кажете?
Навіть не чули?
А площі ж Берізок,
либонь, не минули?

І площа

Три бабусі і дві мами
із онуками й синами
йдуть до скверика гуляти.
Починає рахувати
наймолодша мама діток
і цукерками вгощати
всіх підряд:
п’ять цукерок — п’ять

Через голку море зойку:
хто приніс до школи голку?!

Голка в кого? Де вона?
Покарати пустуна!
Геть зі школи!
щоб не смів
заявлятись без батьків!

Дітям голка ні до

Звідкіля ці рипи-скрипи?
Може, йдуть вони від липи —
вітер гне її в цю мить,
а вона рипить-скрипить?

Ні, надворі нині тихо,
а в квартирі, як на лихо,
вже зітхає хтось і

Ти — Іванко, я — Тарас,
Біг вовчище на нас.
З півдороги повернув —
Щось у лісі забув.

Чи ватагу? Чи відвагу?..
Може, бачить, що з двома
Дуже важко воювати,
Як

Сніговик Моркв’яний Ніс
Вгору віника підніс і питає:
— Перехожі, чом на мене
Ви не схожі?
Я стою, а ви в бігах,
Ви у пальтах, у шапках…
Гей, скажіть, у вас носи,
Як у

Страшно чаплі під кущем:
Груші падають дощем.
З гілля скрапують, мов краплі,
Кожна крапля у пів чаплі.

У пів чаплі? Страшно краплі:
Вдвічі менша я од чаплі!
Стало

Вчиться вересень читати,
вчиться літери складати.
Засміявся хитро вітер:
— А склади-но ОСІНЬ з літер!

Вдарив вересень тривогу:
— Хто прийде на допомогу?!

Огірок

Падав сніг,
падав сніг —
для усіх,
усіх,
усіх:
і дорослих, і малих,
і веселих, і сумних.

Всім, хто гордо носа ніс,
він тихцем сідав на ніс.
А роззяві, як на