Оксана Лущевська
Полон
- Автор: Оксана Лущевська
і так хочеться у полон –
і так хочеться здатись без бою:
щоб ні слова,
щоб погляд – курок
і як вистріл,
як вистріл… Тобою
так вже марити –
невгамовно:
ніжність
Навпіл (перерваний монолог)
- Автор: Оксана Лущевська
Мене частина – чорнозем,
півмова,
півговірка,
півсвіту,
Південь,
напівніч, піввірші…
навпіл… Гірко,
так гірко плакали дуби –
напів –
навпіл серця їх;
напів
Корд де волан
- Автор: Оксана Лущевська
падаю – падаю – падаю –
вільне самотнє падіння
як куля із рук жонглера
я падаю у провидіння;
віщими снами котиться
з годинника сота година:
із тіла твого світи усі,
із
Титанічність
- Автор: Оксана Лущевська
де лиш голе каміння і вічні сніги –
сонце схоже на кволу амебу
ти титаном стоїш
і тримаєш плечем
білосніжне,
прозоре
небо.
І проходять століття, спливають віки
...Щоранку
- Автор: Оксана Лущевська
розтиснута жменя –
я птаха годую
солодким
і пряним сном
немовби
пшеничним
дозрілим
осіннім
обвітреним
теплим
зерном
в далеку країну
у вирій
у
Фантазії
- Автор: Оксана Лущевська
Люблю
долонею – по шибці
і малювати, малювати –
сніги,
сніги,
сніги,
сніги –
старі засніжені Карпати.
Старі
засніжені Карпати,
немов жінки
вдягнулись в
Шумовиння
- Автор: Оксана Лущевська
крок уліво –
крок управо –
вітер дихає у спину,
я – босоніж… мушлі, мушлі,
я – у море…
з ними, з ними…
із-під ніг
земля втікає,
я тепер до неба ближче,
я –
Незвичне
- Автор: Оксана Лущевська
Традиційні дощі змалювали все місто
їх холодні відтінки втікали з-під ніг
у незвичні чуттєві нічні краєвиди…
Аквареллю дощі тихо впали зі стріх.
Все сплелося у оргію “кольору –
...Гобелени
- Автор: Оксана Лущевська
Вдосвіта
впало росами
сяйвом
у травах зосталось
і насвітанку
пуп’янком
вранішнім зав’язалось –
моє кохання…
Ніжно
над плесом
озера
Роздум
- Автор: Оксана Лущевська
…як літо пролетять літа
ти будеш поряд. Ти довіку
пускатимеш із люльки дим,
примруживши свої повіки;
любитимеш вишневий сад
і гомін золотого лісу,
червоні маки і
Нескінченність
- Автор: Оксана Лущевська
Теплий вечір нагадає про любов:
Скільки ж років прошмигнуло з того часу?
Не – скін – чен – ніс- ть.
(Сльози на очах)
Ми святили яблука на Спаса.
Ми святили
яблука на
Думка
- Автор: Оксана Лущевська
Приходила думка навшпиньки,
Приносила в жменях ожину,
В очах – ледве тепле сонце,
В волоссі – барвисті жоржини.
Щось ніжне прошепотіла,
Поглянла прямо в душу,
“Я, ніби,
Космічна дитина
- Автор: Оксана Лущевська
1
Часу обмаль –
сьогодні не варто
запускати паперових зміїв
ліпше
сховай їх негайно
у велику кишеню дитинства!
Часу обмаль –
сьогодні не треба
прорізати дірки
Скіфська билина
- Автор: Оксана Лущевська
З вовни скрутили початок світу,
з рудої, як осінь, глини
зліпили сонце – богині Тібіті
та й склали у скіфські билини:
той вітер, що – з Півночі,
вітер, що – з Півдня,
і
Лимани
- Автор: Оксана Лущевська
Лимани як ліани,
як пряжа.Та проте
їх води відбивають
проміння золоте.
Розгойдуються мрії
повз жовті береги,
біжать назустріч сонцю
веселкові круги.
Куди не глянь
Іронія
- Автор: Оксана Лущевська
Як іронічний натяк,
Без табу
Черстві слова посипались потужньо.
На толерантні, витончені дні.
Скривилось сонце.
(Випрямилась мужньо).
І електрично спазмами
Модифікуємось
- Автор: Оксана Лущевська
Повне мовчання. Збентеженість.
Моральна кодифікація.
Цинічні розмови про вічне –
Чуттєва глобалізація
світогляду.Модифікуємось
У формули агресивності,
У міфознак
Черепашенята
- Автор: Оксана Лущевська
Черепаха-мама,
черепаха-тато
бі́дкаються*: де ж це
черепашенята?
І гукають:
Че-че!
І гукають:
Ше-Ше!
І гукають:
Та-Та!
Дух
- Автор: Оксана Лущевська
Жити-пережити –
він боявся долі.
Як посохло жито
шукав вітру в полі.
Говорив із небом
як рипіли сосни.
Десь, за небокраєм
він знаходив сонце.
Замовляв
Буцімто
- Автор: Оксана Лущевська
У життя сьогодні інший смак,
Настрій інший, буцімто щасливий.
Золотаві верболози слів
Падають на ледь дозрілі сливи.
Б’ють у бубни запальні громи,
Хмари витинаються юрбою.
І
Сторінка 1 із 6
Тунг сагурнг