Микола Вінграновський
Будеш, мати, мене зимувати
- Автор: Микола Вінграновський
Будеш, мати, мене зимувати,
Будеш мати мене коло хати,
Будеш мати мене коло хати…
Ходить полем мій кінь вороненький,
Ходить полем мій кінь молоденький,
Ходить полем коник
Піч
- Автор: Микола Вінграновський
Зірок запізнілі курчата
Розбіжаться від мене в ніч —
Вибігай за село стрічати,
Моя посивіла піч!
Приголублю твою затулу,
І під струнами рогози
У кімнату мене
Елегія (Літа жадань, літа сум’ять)
- Автор: Микола Вінграновський
Літа жадань, літа сум’ять і знади!
Усе, усе — водою з-під човна.
Страждай і плач тепер, моя ти сладо,
Журись журбою серця і чола.
Оце і все із поля наших снів.
Скінчилися
Лошиця з дикими і гордими ногами
- Автор: Микола Вінграновський
Лошиця з дикими і гордими ногами,
Із ніздрями рожевими на сонці
І матово-темнавими вночі,
Лошиця із мінливими очима —
То чорними, то синіми, то мідними —
Під мідним пасмом
Зазимую тут і залітую
- Автор: Микола Вінграновський
Зазимую тут і залітую,
В цій великій хаті не своїй,
У кутку відтихну, відлютую,
Намовчусь у темряві німій.
Поза полем небо та піднеб’я,
З-попід неба димаровий дим,
І
І замалий, і неширокий
- Автор: Микола Вінграновський
І замалий, і неширокий
Цей світ без берега і меж,
Що з ночі в ніч притихлим оком
В вікні дорогу стережеш.
Суха та шибка чи волога
У сніголет чи в дощосіч,
Але порожня йде
Я скучив по тобі, де небо молоде
- Автор: Микола Вінграновський
Я скучив по тобі, де небо молоде,
Два наших імені розлука вполювала
Й за руки їх, розлучених, веде,
Отак довіку б їх не розлучала.
Люблю тебе. Боюсь тебе. Дивлюсь
Високим
В кукурудзинні з-за лиману
- Автор: Микола Вінграновський
В кукурудзинні з-за лиману,
Де тихі дині в жовтих снах,
Де зайченята плачуть маму
І голубим сміється птах,
В невільнім вив’яленім літі,
Де в переліті вже крило,
Де сохнуть
Сидів і довго думав над собою
- Автор: Микола Вінграновський
Сидів і довго думав над собою
Блакитний вечір вдома навесні,
Тим часом як спливалася водою
Його зоря на темному веслі.
Я не скажу, що я — оце той вечір
В блакитнім одязі на
Цієї ночі птах кричав
- Автор: Микола Вінграновський
Цієї ночі птах кричав
У небо відлетіле.
Цієї ночі сніг упав —
На чорне впало біле.
Цієї ночі уночі
Ми тихо говорили…
Різдвяні пахли калачі,
Шибки в мороз
Вона була задумлива, як сад
- Автор: Микола Вінграновський
Вона була задумлива, як сад.
Вона була темнава, ніби сад.
Вона була схвильована, мов сад.
Вона була, мов сад і мов не сад.
Вона була урочиста, як ніч.
Вона була одненька,
Триптих
- Автор: Микола Вінграновський
1
Тут все говорить із прадавніх пір,
Тут вічність диха тихо серед гір.
Це не легенда лине давниною
І не мара злітає із пітьми…
Човни століть пливуть переді мною,
Вантажені
Коли моя рука. то тиха, то лукава
- Автор: Микола Вінграновський
Коли моя рука. то тиха, то лукава,
В промінні сну торкнеться губ твоїх
І попливе по шиї і небавом
З плеча на груди, із грудей до ніг…
Коли твоя рука солодка, ніби
...Темніє вечір, вівці і горби
- Автор: Микола Вінграновський
Темніє вечір, вівці і горби,
Погуцали під гору дві смереки,
Боками світять хмари і гриби,
І світить Шлях, що із Варяг у Греки…
Поворухнися, дощику, і стань!
Полоскочи
Лошиця нюхає туман
- Автор: Микола Вінграновський
Лошиця нюхає туман,
З туману пахне їй туманом
І видно: з-за туману тьмяно
Зіходить місяць-молодан.
Перепочинює ріка,
Холодне злизує каміння,
І тупотить з-під
Димів долинних вечорове стлище
- Автор: Микола Вінграновський
Димів долинних вечорове стлище,
Крила низького повечірній плин,
І попелище хмар ще попліє поки що
До погляду зорі подимлених долин.
Долинює відра криничний темний
...Ні жінки, ні хати тієї нема
- Автор: Микола Вінграновський
Ні жінки, ні хати тієї нема,
Старі лиш валяються капці,
Та вітер зі степу несе у лиман
Осіннє насіння акацій.
Та згорблена стежка в глухій кропиві
Показує небо по
Снігами вітровінь поля відволочила
- Автор: Микола Вінграновський
Снігами вітровінь поля відволочила,
Прижовклено збіліла далина —
Дніпровими високими очима
Дитинносіро глянула весна.
Весна моєї вільної надії!
Гінка тремтінь у промені
Танго - 1945
- Автор: Микола Вінграновський
Винова дама, — а гора Хомок, —
Винові крила темінь розпустила,
І запросив голубку голубок
Потанцювати танго любомиле.
Вечірнє танго, танго на Хомку, —
Ти обіймаєш білими
Ліс в осені стояв
- Автор: Микола Вінграновський
Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр.
Смолою синьою перекипало літо,
І дихала земля з прив’ялених люцерн,
Прощався з літом джміль, марудив розджмеліто,
Дивився вовком, вовком і
Сторінка 9 із 13
Тунг сагурнг