Марія Хоросницька
Дружба
- Автор: Марія Хоросницька
У садку
у молодім
я малюю Галі
дім.
Галя ходить
в перший клас.
Ми —
ровесники якраз…
Разом
ходимо до школи
і не сваримось
ніколи.
У садку
у
У горах
- Автор: Марія Хоросницька
Ріки срібні,
гори сині.
Бачили таку красу?
З неба сонце
по драбині
сходить босе,
п’є росу.
Плай огляне
ясним зором,
збудить зайця
під кущем.
І
Львів
- Автор: Марія Хоросницька
Знаю:
гарних міст багато —
і великих, і малих…
Як життя нового свято —
Львів наш рідний
серед них.
Наче сонячна вершина
серед пагорбів-холмів,
наче батечко для
На Франковій могилі
- Автор: Марія Хоросницька
Личаківським кладовищем,
по алеї щораз вище
підіймаємось до нього,
до поета дорогого.
Тут дерев — немов у парку.
Віття поспліталось в арку,
пада тінь жива від неї
на
В історичному музеї
- Автор: Марія Хоросницька
Львів — історія далека —
наша рідна давнина.
В прадідівській формі глека
для води а чи вина,
в шаблі, в списі —
скрізь вона —
наша славна давнина.
У гостях буваю в
Живий плотик
- Автор: Марія Хоросницька
Під вікном моїм,
навпроти,
виростає
живоплотик!
Восени, одної днини,
прут за прутиком
ліщину
посадив я вздовж городця
і весни чекав,
і сонця.
А весною
...Моя матусенька співає
- Автор: Марія Хоросницька
Моя матусенька співає
пісні давно минулих днів.
Самого серденька сягає
матусин чародійний спів.
Пісні хоч давні, невідомі,
як зазвучать вони лишень —
справжніське свято
Львівські леви
- Автор: Марія Хоросницька
Тінь грайлива від дерев.
Кам’яний у тіні лев.
В ніздрях — вітер, жар — в очах,
буйна грива, що аж страх!
Так стоїть лев день і ніч
протягом цілих сторіч.
В тінях-затінках
Ми - брати
- Автор: Марія Хоросницька
Ти — киянин,
бо від Кия…
Я — львів’янин,
бо від Лева…
Наша пісня, наша мрія
сонячна і кришталева!
Як Дніпро
з Дністром —
дві ріки,
що зливаються
край
Моя Україна
- Автор: Марія Хоросницька
Моя Україна —
широкі простори:
поля і левади,
долини і гори…
Молитва і пісня,
і слово натхненне, —
з чого почалась
Україна для мене?..
Чи з пісні цієї,
що в
Світанок
- Автор: Марія Хоросницька
Сутінки сповзають
м’яко і помалу
волошковим шовком,
що немов живий…
Над Високим замком
кліпнуло і встало
сонце, розбудило
день новий.
Книголюб
- Автор: Марія Хоросницька
Я навчився вже читати
складно, плавно,
як і слід.
«Добре, синку»,— каже мати.
«Гарний хлопець»,— хвалить дід.
І бібліотеку маю, —
подивіться, скільки книг!..
Залюбки
Стрийський парк
- Автор: Марія Хоросницька
В Стрийськім парку що не крок –
відкриття цікаві.
Кожне дерево — урок,
дуже цінний навіть!
Де тут явір, клен чи в’яз?
Щоб не помилитись,
найзручніше тут якраз
у
Вулиця Руська
- Автор: Марія Хоросницька
Може, тут і вузько є,
але як без Руської?
Вулиця та, що струна, —
дзвонить нею давнина.
Є на Руській кам’яниці,
де вмуровані таблиці
з написами: древні мури —
пам’ятки
Високий замок
- Автор: Марія Хоросницька
Зовсім не казка,
ані не сон це.
В подолок липа
тут ловить сонце.
А клен з каштаном
щоднини нишком
свій ріст рівняють
на телевишку!
Шумлять дерева,
весни
Розповідь про Тарасову вербу
- Автор: Марія Хоросницька
1
У дикій пустелі
далеко від нас
у царській неволі
карався Тарас.
Спитаєте, діти:
— Завіщо? Чому? —
Хотів Тарас волі
народу свому,
бо горе і сльози
були
Знаєш рідний край?
- Автор: Марія Хоросницька
Гриць
розлігся горілиць,
та й уголос
мріє Гриць:
«Я пішов би
в довгі мандри,
якби світ був
без границь.
Звідав би
незнані далі,
де смачні ростуть
Вербна неділя
- Автор: Марія Хоросницька
Тоненьким прутиком
з вербовим котиком
себе вітаємо
легеньким дотиком…
Радісну вістку
собі говоримо,
що день великий
не поза горами,
що вже за тиждень
буде
Помічниця
- Автор: Марія Хоросницька
Не сиджу у холодку —
помагаю днірнику.
Мию вікна в коридорі,
щоб шибки були прозорі,
порох вимету з кутка…
В мене вдача вже така, —
мусить бути
всюди чисто,
бо
Шевченківський гай
- Автор: Марія Хоросницька
Селом карпатським я весь день ходив
і ні на мить не розлучався з Львовом!
Ви скажете, таких немає див?
Є! Є! Повірте,— чесне слово.
Я гори-доли бачив немалі,—
мені здавалось,
Сторінка 2 із 6
Тунг сагурнг