Марія Хоросницька

Дивлюсь навкруг, дивлюся вгору —
на куполах блистять хрести…
Від Святоюрського собору
очей не в змозі відвести.

Попри Собор чи раз проходив
і пролітав я, мов стріла…
А

Такий на кухні аромат,
аж млосно у повітрі.
Мак для куті втирає брат
у глиняній макітрі.

А я слідкую раз у раз,
чи не димить із печі…
Щороку так буває в нас,
коли

Може, тому,
що з медом, з маком…
Може, тому,
що на порі,—
в народі всім
кутя до смаку,
найбільше,
звісно,— дітворі!

Борщі ми сьорбаєм
частенько,
нерідко

Звізда велика, дерев’яна
вся в позолоті аж блищить.
Вже на підході ніч різдвяна —
у ніч таку ніхто не спить!

І ми в цю ніч не будем спати, —
один раз в році на ходу,—
від