Короткі
Псалом 16
- Автор: Ліна Костенко
Єдиний Боже! Все обсіли хами.
Веди мене шляхетними шляхами.
І не віддай цим людям на поталу, —
вони вже іншу віру напитали.
Одплач в мені, одплач і одболи, —
вони ж моїми
Ображений Торквемада
- Автор: Ліна Костенко
Я інквізитор. Ну, і що із того?
Чи то такі вже злочини страшні?
Я не хвалюся. Віку золотого,
звичайно ж, не було і при мені.
Ну, катував. Ну, навертав до лона.
Палив багаття
Україна
- Автор: Володимир Сосюра
Дзвін шабель, пісні, походи,
Воля соколина,
Тихі зорі, ясні води —
Моя Україна.
Синь гаїв, поля, світання,
Пісня солов’їна,
Ніжний шепіт і зітхання —
Моя
Мати
- Автор: Дмитро Павличко
Перше слово — Мати,
Друге — Україна.
Так учився розмовляти
Я, мала дитина.
Кожне слово пахне,
Мов листочок м’яти.
Та, мов квітка короваю,
Пахне слово
Зимове школо
- Автор: Максим Рильський
Так сумно, так без краю сумно.
Усе скінчилось. (Чи й було?)
Дивлюсь недвижно і бездумно
Крізь зимове морозне шкло.
В цю ніч ясну все зрозуміле,
І далі нікуди іти:
Життя і
Твоя душа звіздаста і смаглява
- Автор: Дмитро Павличко
Твоя душа звіздаста і смаглява,
Як ніч, що світер віхоли зняла.
Твоє волосся пахне, як отава
З-під скатерті різдвяного стола.
В моє житло ти з неба прилетіла,
Закрив я очі в
Дівочих непорочних ліній
- Автор: Дмитро Павличко
Дівочих непорочних ліній
Довершеність – літак і лук.
Вона прийшла у день осінній,
Вся повна чародійних мук.
На грудях, на стрункому лоні
Одежу тихо розпина.
Неначе куля
Спинюся я і довго буду слухать
- Автор: Ліна Костенко
Спинюся я
і довго буду слухать,
як бродить серпень по землі моїй.
Ще над Дніпром клубочиться задуха,
і пахне степом сизий деревій.
Та верби похилилися додолу,
червоні ружі
Хто змалював каштани густолисті
- Автор: Максим Рильський
Хто змалював каштани густолисті
На голубому тлі?
Хто вдяг у барви ніжно-променисті
Лоно землі?
Хто дав мені мій дух повноголосий
І радість юних днів?..
І сльози ці, і
Голос отрути
- Автор: Максим Рильський
Люблю отруту, сховану в лілеї,
Люблю порок із поглядом ясним,
І безсоромність ніжності твоєї,
І терпких милощів незнаний дим.
Люблю тебе, бо ти чужа коханню,
Бо ти мені
Горить суницями поляна
- Автор: Дмитро Павличко
Горить суницями поляна,
Як запаска. Гуде бджола
І так літає, наче п’яна
Від запахущості й тепла.
Сховавшись у гілля зелене,
Чекаю на своє дівча.
Воно вже йде, вже серце
De libertate
- Автор: Григорій Сковорода
Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото.
Проти свободи воно — лиш болото.
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без
Поле чорніє
- Автор: Максим Рильський
Поле чорніє. Проходять хмари,
Гаптують небо химерною грою.
Пролісків перших блакитні отари…
Земле! як тепло нам із тобою!
Глибшає далеч. Річка синіє.
Річка синіє, зітхає,
Щось у мені тремтить
- Автор: Дмитро Павличко
Щось у мені тремтить,
Як зимове повітря.
Несхопне, наче мить,
Студене, наче вістря.
То я тобою вщерть
Наповнив душу, мила,
Ти ж думала про смерть,
Коли мене
Ти - як дощ
- Автор: Дмитро Павличко
Ти – як дощ. А я – мов явір.
Хочу листям тебе зловить.
Але в кроні, як сни в уяві,
Крапелини твої – лиш мить.
Щоб листки мої, наче свічі,
Твоїм світлом засяяли в млі,
Ти
Люблю
- Автор: Володимир Сосюра
Я люблю тебе, друже, за те,
що в очах твоїх море синіє,
що в очах твоїх сонце цвіте,
мою душу голубить і гріє.
За волосся твоє золоте,
за чоло молоде і відкрите.
Я люблю
Дощ полив
- Автор: Ліна Костенко
Дощ полив, і день такий полив’яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив’яний,
блискавки визбирує в траві.
Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви,
Не знав, не знав звіздар…
- Автор: Ліна Костенко
Не знав, не знав звіздар гостробородий,
Що в антисвіті є антизірки,
Що у народах є антинароди,
Що у століттях є антивіки.
Це знаю я. Жалій мене, звездарю!
Це знаю я, і голову
Я буду на світі
- Автор: Дмитро Павличко
Я буду на світі,
Допоки незнане світло
І обличчі твоєму світить.
Я житиму доти,
Допоки горіти буде
Долоні твоєї дотик.
Цього не видно з найвищої вежі
- Автор: Дмитро Павличко
Цього не видно з найвищої вежі,
А тільки з окопу старого
Чи з ями під гаражем
Можна побачити, що небеса –
Це тиша твоєї душі,
Роздягненої вітрами,
Найжаданіша тиша
Сторінка 27 із 210
Чудовий! Коли поруч.....