Короткі
Твої очі, як те море…
- Автор: Іван Франко
Твої очі, як те море
Супокійне, світляне;
Серця мого давнє горе,
Мов пилинка, в них тоне.
Твої очі, мов криниця
Чиста на перловім дні,
А надія, мов зірниця,
З них
Вночі його кусали блохи…
- Автор: Василь Стус
Вночі його кусали блохи,
а те,
що половина людей земної кулі
досі ще стогне під гнітом капіталізму
не давало йому змоги
склепіти очей.
1971 рік
Збірка “Веселий
Дівчина довгошия…
- Автор: Василь Стус
Дівчина
довгошия, мов сарна,
несла яйця
у червоному фартушку
I заворожені
збентеженою
цнотливістю,
світліли
похмурі люди
люди,
даючи їй
дорогу.
1971
...Ти зовсім мене не кохала…
- Автор: Олександр Олесь
Ти зовсім мене не кохала,
А я був повинен забуть…
Чого ж ти так тяжко зітхала
В той час, як збирався я в путь?..
Чого твої руки тремтіли,
Чого ти тремтіла уся?!
І роки уже
Він жив один в своїй пустелі…
- Автор: Олександр Олесь
Він жив один в своїй пустелі,
В краю думок і мрій своїх,
На мить одну злітав на скелі
І знов для неба кидав їх.
“Самотній він, — юрба казала, —
Як жаль його…” і далі
Як лампа розбита…
- Автор: Іван Франко
Як лампа розбита,
Даремно олій доливати;
Як злодій утікне,
Даремно стайні замикати.
Як висохли води,
То пощо там мости будуєш?
Як юність минула,
То пощо з дівками
Ворог батько, ворог мати…
- Автор: Іван Франко
Ворог батько, ворог мати,
Що не вчили сина!
І піде він в світ блукати,
Як та сиротина.
Як між павами ворона
Поваги не має,
Так невчений в товаристві
Голову
Своїм братам
- Автор: Борис Грінченко
В далекім, о браття кохані, од мене ви краї,
Та душу свою я із вашими щиро єднаю,
Одні в мене думи і муки однакові з вами,
То й серце болить моє з вашими вкупі серцями,
І тільки
Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути…
- Автор: Олександр Олесь
Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути,
Скрикнути тільки: “Мій раю!” і стратити…
Боже всесилий! Чи зміг би ти вигадать
Муку ще більшую, гіршую, тяжчую?!
1905 рік
Смутні картини
- Автор: Борис Грінченко
Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд, —
Смутнії картини, смутні-невеселі,
А інших не знайдеш ти тут.
Не став би дивитись, хотів би забути, —
Так сили забути нема:
О ніч чудова і чарівна…
- Автор: Олександр Олесь
О ніч чудова і чарівна!
Ще вчора сіявсь сніг рясний, —
Сьогодні ж теплінь, і понова,
І проріст трав, і день ясний…
Знай, — те ж колись і з людьми буде…
Я вірю в диво! Прийде
З білої потойбічності…
- Автор: Василь Стус
З білої потойбічності
виринуло чорне сонце
25.2.
1971 рік
Збірка “Веселий цвинтар”
Три скелети сидять за кавою…
- Автор: Василь Стус
Три скелети сидять за кавою
I провадять про філософію Ніцше
до них присідає рудава бестія
і починає з одного кпити
що той недоладно грає
справжню людину.
25.2.
1971
...Людям, рокованим на смерть…
- Автор: Василь Стус
Людям,
рокованим на смерть,
видали рушниці
(вволили іхне останне бажання)
I вони стали розстрілювати
інших рокованих на смерть,
аби примиритися
із власною
Невже твої уста-коралі…
- Автор: Олександр Олесь
Невже твої уста-коралі
У моря щастя я знайду?..
Невже твої гадюки-руки
Мене, як лози, обів’ють?..
Невже мене чекають знову
Зітхання, зустрічи, пісні,
Квітки надій в тернах
Вміння бути циніком…
- Автор: Василь Стус
Вміння бути циніком
дається і без зусиль
Бути людиною —
дертися по вертикальній стіні
Сізіфова робота
звичайне глупство
Кому то вдавалося —
дертися по вертикальній
Лився спів колись у мене…
- Автор: Олександр Олесь
Лився спів колись у мене,
А тепер я сльози ллю…
Про журбу мою співати
Доручив я солов’ю.
Все втонуло в пісні — морі,
Все забулось, як вві сні…
Тільки ти, далека
Блукаю між квітками…
- Автор: Пантелеймон Куліш
Блукаю між квітками
І з ними сам цвіту.
Блукаю, ніби п’яний,
І от-от упаду!
Піддерж мене, кохана,
Ув оп’яні любві,
А то серед майдана
Впаду до ніг тобі!
І вдень журюсь, і серед ночі…
- Автор: Пантелеймон Куліш
І вдень журюсь, і серед ночі:
Ой Лелечко ж, мій боже Лелько!
Весна та гарні карі очі
У змові на моє серденько.
Весна та гарні карі очі
На мене потайно змовлялись,
І
Одну я любив за веселість…
- Автор: Олександр Олесь
Одну я любив за веселість,
Другу я за вроду кохав,
А третій за соняшний усміх
Квітками дорогу встилав.
Ти зовсім була не вродлива
І завжди, як вечір, смутна…
Чого ж ти з
Сторінка 23 із 210
Чудовий! Коли поруч.....