Короткі
Кури насміхаються
- Автор: Анатолій Качан
Наш малий Іванко
Вранці не вмивається.
З нього біля ганку
Кури насміхаються.
А чому з Іванка
Кури насміхаються?
Бо вони щоранку…
В попелі купаються.
Тихше, жаби
- Автор: Анатолій Качан
Тихше, жаби,
Ні гу-гу —
Ходить чапля
По лугу.
Щоб не сталося
Біди,
Наберіть
У рот води.
Сто кульбабенят
- Автор: Анатолій Качан
Умовляла внучка бабу:
— Ой, не дмухай
на кульбабу,
Бо з кульбаби полетять
Сто малих кульбабенят.
Горнятка-двійнятка
- Автор: Анатолій Качан
— Звідкіль ви взялися,
Горнятка-двійнятка?
— З гончарного круга
Зійшли ми спочатку.
А потім нам пензель
Боки розписав,
І жар у печі
Своїм духом обдав.
— А хто ж
Дорога через ліс
- Автор: Анатолій Качан
Біжить-петляє, ніби лис,
Глуха дорога через ліс.
Мов невидимка чарівна,
У хащі кличе нас луна.
Та між дерев,
Між буйних трав
Ніхто із нас не заблукав.
Бо наш автобус
Пора медозбору
- Автор: Анатолій Качан
Дві розвідниці-бджоли
В вулик звістку принесли:
При дорозі до села
Вранці липа зацвіла!
Хочеш меду — не зівай,
Швидше крила розправляй.
Мить — і липа край села,
Наче
“Кукурузник”
- Автор: Анатолій Качан
На краю аеродрому
Серед споришів,
Як метелик полохливий,
«Кукурузник» сів.
Навесні, коли спросоння
Засвистить байбак,
Покружляти над полями
Любить цей літак.
Де
...Обхідник колії
- Автор: Анатолій Качан
Ось іде обхідник,
Молотком
Дзенькає по рейках:
Бом!.. Бом!..
І на слух уважно
Вивіря,
Чи не розладналась
Колія.
Ні, не розладналася
Вона:
Колія
Цвіте шипшина
- Автор: Анатолій Качан
Розвидняється,
Розвидняється.
На шипшині цвіт
Розгорається.
Ніжні пахощі
Розливає,
Бджіл із пасіки
Виглядає.
Розвидняється,
Розвидняється.
Треті
Зелена школа
- Автор: Анатолій Качан
Рано-вранці, як до школи,
Поспішають наші бджоли
До зеленої держави,
Де цвітуть і пахнуть трави.
Там, у заростях барвінку,
Чебрецю і материнки,
Вчаться бджоли ціле
Перші кроки
- Автор: Анатолій Качан
Посилаючи з неба сигнали,
Космонавти в зорі вогняній
Над Землею так довго літали,
Що відвикли ходити по ній.
Ось прибув корабель із орбіти,
І невміло, як діти малі,
Вони
Вітрила
- Автор: Анатолій Качан
Ввечері на берег
Вернуться вітрила
І складуть, як чайки,
Обважнілі крила.
Запитають строго
Їх старі причали:
— Ну розповідайте,
Де це ви гуляли?
— Вчили нас
Чайки
- Автор: Анатолій Качан
Ще берега матросам
Не видно з корабля,
А чайки стоголосо
Кричать: «Земля! Земля!»
До самого причалу,
Що жде гостей давно,
Як лоцмани бувалі,
Ведуть вони судно.
Флюгер полів
- Автор: Анатолій Качан
Знову сівалки в полях
Трудяться з ранку до ночі,
Знову на теплих вітрах
Жайвір у небі тріпоче.
Знаю: це він навесні
Співом поля засіває,
Щоб колосились пісні
Нашого
Квіти степу
- Автор: Анатолій Качан
Де варили бринзу чабани,
Забілів катран серед весни.
Де іржали коні, квітне мак,
Де копитом били — копитняк.
Де стогнала поночі сова,
Піднялась мохната сон-трава.
А
...Сині дні
- Автор: Анатолій Качан
— Здрастуй, море?
Як тебе звуть?
— Звуть мене Чорним
За люті шторми.
— Чом же ти, море,
Синє в ці дні?
— Синє, бо небо
Скупалось в мені.
Синє тому,
Що зацвів і
На городі
- Автор: Анатолій Качан
На городі, день при дні,
В голубій хустині
Садить мама навесні
Помідори, дині…
Ось до мами підійшов
Брат мій, говорійко:
— Що це садите ви знов?
— Огірки,
Чайки над полями
- Автор: Анатолій Качан
Як повіє
Із Криму теплом,
Будить трактор
Поля за селом.
Цілий день
Із димком голубим
Білі чайки
Кружляють над ним.
І вирує
За плугом рілля,
Наче слід
Од
Свято абрикос
- Автор: Анатолій Качан
До ласкавого сонця,
Що прогнало мороз,
Відчинились віконця
На гілках абрикос.
Виглядають, як діти,
Із віконець в садах
Абрикосові квіти
З молоком на вустах.
Проростай, зерно
- Автор: Анатолій Качан
Проростай, зерно,
Із землі:
Вже вернулися
Журавлі
І над полечком
Синя вись.
Проростай, зерно,
Не барись.
Знову зеленню
Вкрий лани,
Мідним
Сторінка 166 із 210
Чудовий! Коли поруч.....