Короткі
Десь дзвонять
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Десь дзвонять… гучать сумні ті дзвони
Розвалин і руїн.
Ридання се, не дзвін…
Прохання… плач… проклони.
Замовкло… покрилась ніч тугою…
Орел кровавих крил,
Облетів сто
Яворе, мій друже
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Яворе, мій друже,
Чом’ ти похилився?
— Як мені тут не хилитись,
Бачиш, зажурився.
Лісоруби ліс мій
Почали стинати,
Буде дуже буйний вітер
Мною колисати.
І тому
...Славою заблиснеш, Україно
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Наші сльози роним по камінню
І також терновий наш вінець,
Але вірим, що прийде спасіння,
Що терпінню раз буде кінець!
Славою засяєш, Україно,
Бо надходить історичний
Яворе, яворе
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Яворе, яворе
Чомуж похилився?
— “Якжеж мені нехилитись
Коли зажурився.
Довкола зачали
Січи, протинати, —
Будуть мати буйні вітри
Чим поколисати.”
Засвіти ми
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Засвіти ми, місячику,
На межу, на межу,
Най я свому миленькому
Сорочку змережу.
Ой засвіти, місячику,
Крізь вікно до хати,
Най я вийду д миленькому,
Як заснула
Плавле кача
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Плавле кача по тисині;
— “Мамко моя, не лай нині,
Залаєш ми в злу годину
Сам не знаю, де погину”.
Лає мати сина, лає
Син до дому не вертає… —
Серед поля не
Звідси гора
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Звідси гора, звідти друга
Самі полонини,
А попід ті полонини
Узенькі долини.
Сонце хотьби й засвітило
Та оно не гріє.
Бо на горі, на високій
Зимний вітер віє.
Русин
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Ще го й на світі не було,
Ще го й не знали,
А вже пута паровали,
Окови ковали.
Ще го мати не зродила,
Під серцьом носила,
А вже руки пов’язала
Нечувана
Ти у гробі, ненько
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Ти у гробі, ненько Україно,
Заснула під зелененьким дерньом,
А ми собі ноги покололи,
Як до тебе йшли — колючим терньом.
Тілько Голгофта й хрест перед нами
І ми несем його,
Колишуть гори долину
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Колишуть гори долину, як малу дитину.
“Цить дитино, цить!”
А Жура не спить, ні у ніч, ні в днину.
Розбиймо гори (в каміння), тоді се терпіння
Лява замете
І там розцвіте нове
Зажурилась бджілка
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Зажурилась бджілка…
Що робити має,
Бо у полі жовкнуть квіти,
Де медок збирає.
Де медок збирала –
Де вона гуляла,
Там ті квіти, ясні квіти
Осінь притоптала.
І зима
Голос синів України
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Коли ти правдивий Боже — бач і плач!
А не смійсь над нами,
Не катуй катами
І не розпинай.
Спусти їм на доми,
Блискавки і громи,
Огнем їх пали.
Спусти синє
...Байдуже
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Байдуже? — ні! болить,
От доказ: сльози рясні,
Брілянтів огні ясні.
О, лліться, лліть, з душі,
Засію вами гори,
Кістками криті бори.
І там, де вас пролив,
Зростуть
Вікном Хороба зазира
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Вікном Хороба зазира’,
У двері Голод стука, —
Отсі Карпати — то наш хрест,
Отсе життя — то мука.
А ще давить нас до землі,
Якась страшенна сила, —
Життя — терновий наш
Поточок
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Тече потік з бережечка
У тиху річеньку,
И гуляє, и співає,
Аж мило серденьку!
А береза, над рікою,
Стоить и думає,
Що поточок, так весело
В ріці умирає.
Ой на горі
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Ой на горі під калинов
Зелена могила,
А в тій темній могилочці,
Лежить моя мила.
Черешату калиноньку
Вітри доглядають,
На могилі, на зеленій
Квіти розцвитають.
Чому мене
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Чому мене у купели
Не втопила мати?
Шкода було колисати,
Мене годовати!
Шкода було бідовати,
На руках носити,
Шкода було мене мати
На співака вчити!
На Братиславській площи
- Автор: Василь Ґренджа-Донський
Що за жебрак, там, на дорозі,
Звідки він взявся, що шука’?
Голодно, босо, ледви тягнесь,
И над Дунаєм наріка’.
Шука роботи, й не находить!
А без роботи він
До нас прийшов лелека
- Автор: Микола Вінграновський
До нас прийшов лелека
З косою на плечі,
Води напився з глека
Та й сів на спориші.
І так сидів лелека,
І думав те, що знав:
Пропало десь далеко
Все, що косити
Мизатий хлопчик, як горобчик
- Автор: Микола Вінграновський
Мизатий хлопчик, як горобчик,
З таким, як сам, до річки йде.
Іде над хлопчиками дощик,
Іде над ними й більш ніде.
А фіолетове, а синьо
При хаті півники цвітуть!
Цвіте над
Сторінка 163 із 210
Чудовий! Коли поруч.....