Іван Андрусяк
за розкішним притоном
- Автор: Іван Андрусяк
за розкішним притоном брудної як світ арагви
тінь стола одинока чи попіл загублених магів
жовте право на вітер де бритва на спомин ягве
утікає із лаку як з ножен в яких
чого мені далі чекати
- Автор: Іван Андрусяк
чого мені далі чекати жінки і вода
піски і дерева в руці череватого будди
і тихий коханець покірно іде по слідах
цитуючи коло за колом лукаві талмуди
і день вимиває розморені
...вимірювати запахом чи кроком
- Автор: Іван Андрусяк
вимірювати запахом чи кроком
своє безумство зважишся чи ні
шкалу ридань як пута за пророком
карби перегортають водяні
розсердитись не стане зволікань
втекти не встигнеш
Три плачі
- Автор: Іван Андрусяк
Доні снилися вночі
три плачі.
Перший плач
жував калач,
другий одягнувся в плащ,
а у третього плачу
парасолька від дощу.
Перший доню пригощав,
другий кицькою
Тринадцятий трамвай
- Автор: Іван Андрусяк
У тринадцятім трамваї
завиває бегемот.
А чого він завиває?
Весь трамвай про це вже знає:
бегемоту ненароком
тицьнув хоботом ув око
необачний слон — і от
завиває
поети втікають від знуджених полчищ
- Автор: Іван Андрусяк
Толікові Дністровому
поети втікають від знуджених полчищ
їм втомлені кості ніхто не полоще
заладили знову останні чи перші
на голій долоні червоні черешні
губата
по інерції крик
- Автор: Іван Андрусяк
по інерції крик по інерції постріл з лука
хутірне зазимів’я перетяте полудою ґанку
і розпука як гроно як грижа як гра розпука
перед ранком життя опустошена перед ранком
де
...не зимою не синім виляском
- Автор: Іван Андрусяк
не зимою не синім виляском
сином виразки крони й кореня
перестрибнути або вирости
місце каменя місце комина
обриваючи тіні липові
саду голого мерзлі хрящики
від великого
в брутально-білий часопростір
- Автор: Іван Андрусяк
в брутально-білий часопростір
весна пручається — і все
дорога сполучає кості
недоруйнованих осель
і стеляться пробиті гнізда
крикливими птахами крил
що дочекатися над
наврочили - я пас чужих дітей
- Автор: Іван Андрусяк
наврочили — я пас чужих дітей
і зиму відгороджував від стайні
і тільки сад де ігрища летальні
переступали — вабив золоте
мережив клин — за граблі за русло
як босоногий (тиша
синієш синім плачеш босим
- Автор: Іван Андрусяк
синієш синім плачеш босим
дітей годуєш волохатих
допоки братися за розум
на припічку чужої хати
миром казали — так і нині
опока сиплеться із глини
і не чекаючи
Півгорошини
- Автор: Іван Андрусяк
Плаксію, плаксію –
горошини сію!
Тобі, розбишако, –
на шапку.
Тобі, злюко, –
на руку.
Тобі, нечупаро, –
на палець!
Тобі, вередуле, –
на личко.
А в
...От!
- Автор: Іван Андрусяк
Ходить доня по городу,
як… оса по бутерброду!
Обережно, обере…
ягідки усі збере.
Не в горнятко – тільки в рот.
От!
відпостити всю зиму замість мене
- Автор: Іван Андрусяк
відпостити всю зиму замість мене
хіба зуміє ця челядина
впаде звізда і оскоромить вени
зелений хрускіт теплого вина
питво солодке а провадить сушу
на рушникове листя тихо
порозсипавши сутінки
- Автор: Іван Андрусяк
порозсипавши сутінки і шкло
порозбиравши вежі і залоги
ми виявляли що житття було
точнішим від своєї перемоги
воно трималось чіпко за полу
воно повільно дерлося до горла
і
за димом за струпом
- Автор: Іван Андрусяк
за димом за струпом невидимі інші стихії
хорує над хором розгорнута кара нудьги
учора сказали вертайте голоблі на київ
сьогодні мовчали у степ розгортайте сніги
і дні непокірні
...канцерогенний сад крізь мармур
- Автор: Іван Андрусяк
канцерогенний сад крізь мармур і нейлон
розстелює тобі циганські простирадла
і жовтопалий день як глина за селом
розчинений для нас меж простору і падла
ми жертвами були ми
...покірно розпашіла пуща злаків
- Автор: Іван Андрусяк
Руслані Сироватській
покірно розпашіла пуща злаків
на тлі зими
дими над містом сірі і ніякі
а все дими
торгуючись над формою і змістом
де туск і грим
і днище солов’я сповите в павутину
- Автор: Іван Андрусяк
і днище солов’я сповите в павутину
і горло вітряка покинуте на вітер
і день що не зійшов перегортати світом
як папороть плести маркітний проріз тину
прозорий лист зерна в
...Справжня свиня
- Автор: Іван Андрусяк
Вже сім’я поснула вся,
лиш маленьке Порося
все блукає по росі,
щось шукає в спориші.
Каже: десь побіг на луг
мій найкращий в світі друг.
Не вернувся він і досі,
а у
Сторінка 4 із 9
Чудовий! Коли поруч.....