Ігор Січовик
Котик
- Автор: Ігор Січовик
Ходить котик тишком-нишком,
Упіймав сіреньку мишку.
Вгору він хвоста підняв
І промовив гордо:
– Няв!
Золоте яйце
- Автор: Ігор Січовик
На порозі Оля плаче.
Поряд – курка кудкудаче:
– Ну чого ти плачеш?
– Та хіба не бачиш?
Тата й мами десь нема –
Я лишилася сама…
– Не сумуй, не плач, малятко,
Вечоріє –
Виховані діти
- Автор: Ігор Січовик
За сніданком Юра Віту
Поучав, як старший брат:
– Добре виховані діти
Не ковтають виноград,
Не запізнюються в гості
І не їздять без квитка,
Прибирають вранці постіль,
Не
Осел у медицині
- Автор: Ігор Січовик
Осли синка (ну що ти вдієш тут!)
Загнали у медичний інститут.
Гадали, що одержить він диплом
І стане найученішим ослом.
Однак про нього кажуть нині,
Що він баран у медицині.
Родина
- Автор: Ігор Січовик
В мене родичів багато:
Баба Настя, дід Вадим,
Дядько, тітка, мама, тато,
А от я у них – один…
Листопад
- Автор: Ігор Січовик
Пожовкло листя і трава –
І я вступив в свої права.
З дитинства до роботи звик:
Я садівник, орач, двірник.
Шаную дуже чистоту –
Зриваю листя і мету
З своїми
Травень
- Автор: Ігор Січовик
– Я у весни – останній місяць.
Її я славлю, як поет.
І, мов художник-живописець,
Малюю травами портрет.
Ще й покриваю ніжним цвітом
Закучерявлені сади,
Щоб працьовиті
Баклажан
- Автор: Ігор Січовик
На городі, наче пан
походжає баклажан.
Запитали його дині:
– І чому ви, дядьку сині?
Може, ви замерзли влітку?
Баклажан сказав сусідкам:
– Не страшні тепер мені
ані
Іди, дощику
- Автор: Ігор Січовик
Іди, дощику, іди
На городи і сади,
На хлоп’яток і дівчат,
На гусей і каченят,
Щоб усе навкруг росло
І родило, і цвіло.
Іди, дощику, іди,
Не шкодуй для нас води!
Перший сніг
- Автор: Ігор Січовик
Випав сніг лапатий,
Вибіг зайчик з хати:
– Це ж бо диво з див!
Мамо! Глянь навколо:
Хтось по всьому полю
Молоко розлив!
Горішки
- Автор: Ігор Січовик
Дорікала мама синові:
– Ох, який скупий ти, Гнатику!
Чом горішками не ділишся
Із бабусею і братиком?
– А нащо мені ділитися? –
Каже мамі син по щирості, –
У бабусі зуби
Кольорова корова
- Автор: Ігор Січовик
Відпустив Юрко корову
Погуляти у діброву.
Йшла корова під мостом‚
Розганяла мух хвостом.
Як напаслася в діброві –
Молоко несла Юркові.
Йшла‚ пихтіла‚ як вулкан‚
Терлась
Мірило
- Автор: Ігор Січовик
Цей еталон ще досі не зника,
Хоча давно несе в собі загрозу:
Чому за довжиною язика
Ще досі ми вимірюємо розум?
Черепаха
- Автор: Ігор Січовик
Не тварина – дивина,
Вкрита панциром вона.
Черепаху просять дітки:
– Покатай нас трохи, тітко!
Літо
- Автор: Ігор Січовик
В небі ластівка летить,
З вітром листя шелестить,
Воду п’є лелека.
Сонце палить.
Спека.
Дозріває жито.
Яка пора? ЛІТО!
На завтра
- Автор: Ігор Січовик
— Знову мокрі черевики?!
Лає Вітю мати.
Ти, мабуть, в усіх калюжах
Встигнув побувати?
— Що ви, мамо,— каже Вітя,
Не хвилюйтесь дуже,
Ще й на завтра залишилось
Чотири
Зранку киця чепуриться
- Автор: Ігор Січовик
Сьогодні Киця встигла зранку
Поїсти рибки і сметанки,
Водички чистої напитись
І заходилась чепуритись.
Вона собі помила ротик
Антени-вуса і животик,
Чорнявий носик, гострі
Дзеркальце і я
- Автор: Ігор Січовик
Зазирнув я в дзеркальце,
Запитав:
– Хто це?
Пояснило дзеркальце:
– Це твоє лице.
– Руки де поділися?
Ноги мої – де?
Щось я їх не бачу
В дзеркальці ніде…
– Міг
Вітання
- Автор: Ігор Січовик
Літака спитав Лелека:
– Ти куди летиш?
– Далеко:
в Україну – рідний край!
– То, будь ласка, помахай
Над моїм гніздом-селом
Хоч однесеньким крилом!
Рідний край
- Автор: Ігор Січовик
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
Сторінка 2 із 5
Чудовий! Коли поруч.....