Грицько Бойко

От я вчора виступав! —
Ви б почули, як співав!
Хоч немає слуху,
Я горлав щодуху:

– До-ре-мі-фа-соль-ля-сі!
Голос мій почули всі!

А скінчив — що сталось!
З місць усі

— Ти промокатки не даси?
— Не дам — проси, хоч не проси!
— Ну, коли так,— трусись над нею!
Я промокну тоді своєю!

(Казка)

У Ясика-Карасика
Був собі кіт:
Не Мурлика,
Не Воркіт,
Не в чоботях —
Без чобіт…
Був сивенький кіт,
Кіт Хвостун,
Кіт-хвастун.

Невеличкий

— Чого увесь урок ти, Лідо,
пасешся в зошиті сусіда?
— Перевіряю я Семена:
чи вірно він списав у мене?

Мурлика
Муркоче —
Морозива
Хоче.
Мурлико
Руденький,—
Замерзнеш,
Дурненький!

На Дніпрі веселка сяє,
Обрії ясні.
Пісню дівчинка співає
Про щасливі дні.
А як пісню проспівала
Й стала на горі, —
Довго їй аплодували
Хвилі на Дніпрі.

Дві киці-сестриці,
Зелені очиці,
Дві киці-сестриці
Схотіли водиці.

Корито стареньке
Стоїть біля хати,
На ньому любенько
Сидять голуб’ята.

Дві

Шапочка у глині,
Сажа на коліні,
Пальчики зелені,
Плаття у смажені.
У смажені навіть ніс,
На щоках сліди від сліз.
Отака Ганнуля,
Дівчинка-бруднуля.

Ранком вона

Вийшла курочка на грядку,
Кличе діток на зарядку:
— Куд-куди? На доріжку!
Починаємо пробіжку!

З фізкультурою ми дружим;
Різні вправи любим дуже.
— Раз, два, три, чотири!

Зимонько, де ти?
Намети замети.
Ми тебе стрічатимем
З лижами й санчатами,
З ковзанами на льоду…
А зима гукає: – Йду!

Снігобуд! Снігобуд!
Наробили ми споруд
Носить сніг дітвора —
У дворі росте гора.

З снігу робимо цеглини,
Кладемо високі стіни.
Ти замерз? Ану ходім
Будувати сніжний

Возом віз
Верболіз.
Верболіз
Не довіз.
Не довіз,—
З воза зліз:
Верболіз
Б’є до сліз!

Груньо, груш
Ти не руш
Бери ніж,—
Сало ріж.
Сало
Ріж,
Ріж
І їж!

Каже
Килинка:
— Калинка —
Не малинка!
— Правда,
Килинко:
Гірка
Калинка.

Юра ловить
Рибку ловку,
Скоро мовить
Скоромовку:
— Випірнай-но,
Рибко, близько!
Розсипай-но
Срібні бризки! —
Щоб спіймав я карася,
Карася — з порося!

Пригощає кицю кіт:
— Пообідаємо ласо!
Щоб скоріш скінчить обід, —
Ти їж борщик, а я — м’ясо!

Ой заграли комарики,
Комарики-дударики!

Жабенята слухать стали, —
Аж роти пороззявляли!

Жабки слухали, хвалили,—
Доки всіх не половили…

От Іванко молодець! —
Змайструвать хотів стілець.
Вже й рукава засукав,
Та оглянувся і став:
Не було ж ні молотка,
Ані дойжи, ні гвіздка,—
То й не починав.

Загубила голку Ніна,
Стала Ніна На коліна:
Знайшла голку,
Та не шила,—
Ніна нитки загубила.

Загубила нитки Ніна,
Стала Ніна
На коліна:
Знайшла нитки,

Та не

В горішнику
Горішина
Горішками
Обвішана.
Оришка
Й Тимішко
Струшують
Горішки.