Грицько Бойко

Виступайченко Панас
Часто виступає.
А для чого? В котрий раз?
Сам того не знає.

А рука його, рука,—
Мов крило у вітряка.
А язик — ой леле! —
Лопотить та

Нашу Нату не впізнати,—
Модна зачіска у Нати,
Дивна зачіска нова:
Розкуйовджене волосся
На всі боки піднялося,—
Мов копиця, голова!

Ната в класі йде до парти,
А

— Що робить? — пита Гаврило.—
Я ковтнув чорнила…

— Проковтни ще й промокатку,—
Буде все в порядку!

От я вчора виступав! —
Ви б почули, як співав!
Хоч немає слуху,
Я горлав щодуху:

– До-ре-мі-фа-соль-ля-сі!
Голос мій почули всі!

А скінчив — що сталось!
З місць усі

В магазині тато мій
Барабан купив новий.
І палички невеличкі —
Це для мене й для сестрички.

Ми з сестричкою мирились —
Барабаном ми ділились:
Трохи я

На наших шкільних зборах
Хвалився голова.
Із уст його злітали
Самі гучні слова.

Він бив себе у груди
Руками обома:
— У нашому загоні
Чого тільки нема!

І

Тече річка невеличка,
Через річку кладка.
Одне одному назустріч
Ідуть козенятка.

Вузька кладка, козеняткам
Нікуди звернути,
Бо, звернувши, можна в воду
Холодну

Учитель у класі
Питає Миколу:
— Чому ти два дні
Не приходив у школу
— Та я позавчора І
шов через річку,
Крізь лід провалився
В холодну водичку.
Весь день після

До усього береться.
Все встигає почать,
Та йому не вдається
Розпочате кінчать.

Мов сірник, загориться,
Як почне щось робить:
Поспіша, метушиться,
Гарячиться,

Прохає бабусю Ганнуся:
— Погладь мені галстук, бабусю!
— Сама ж ти що маєш робити?
— А я буду вірша учити.

— Ну вчи. Коли вивчиш як слід,
На столик поставиш обід.
— Хай

Познайомтесь: хлопчик Ох,
Охає за десятьох!

Ранок стеле світлу путь,
Школярі до ніколи йдуть.
Тільки Ох прилип до ліжка:
— Ох! Полежу ще хоч трішки!

Для Максима, Юри,

Серед кращих учениць
В обласній газеті
Усміхалась читачам
Оля на портреті.

Цілу дюжину газет
Накупила Оля —
Дарувала всім своїм
Подругам у школі.

А сестричка

Гантелі купив
Тимішко,
І кинув він їх
Під ліжко.

Лежать вони там
Без діла,
Лежать-припадають
Пилом.

Чому ж не бере
Тимішко
Гантелі свої
З-під

Заклопотаний Хома:
— Може, ще чого нема?—
Він зібрався у похід,
Не абияк, а як слід.
О, Хома наш — голова:
Рюкзаків у нього два!..
Літнє сонечко пече,
А з Хоми аж піт

На Далекому Сході
Був Мишко у поході.

І хвалився він радо:
— От цікавий похід!

Там і збоку,і ззаду,
І попереду — схід!

Сьогодні Маринка
Уроків не знала.
Домашне завдання
В Галинки списала.

Зі школи додому
Вернулись дівчатка,
І тут повторилось
Усе в них спочатку.

Удома

Є у мене ковзани,
Ковзани-пустуни.
Тільки ранок наступає —
Вже на вулиці вони.

Їм сподобавсь дуже лід —
Я ж спізнився на обід.
І мені сказала мама:
— Просто горе з

Наш Валерій виступать
Готувався днів із п’ять.
Добре готувався —
Та перестарався.

Став до столу — і мовчок…
Позіхнув у кулачок,
Пальцем носа копирснув,
Рукавами піт

Ви б, напевне, теж сміялись:
Ось історія яка
З географією сталась
В нашім класі у Юрка.

В нього правило своє:
Карту не вивчати,
Бо на ній всі назви є —
Можна

— Починаю я завжди
Першим перекличку!

— А я першим на труді
Вистругав поличку!

— А я першим весь урок
Руку підіймаю!

— А я… першим на дзвінок
З класу