Грицько Бойко

Окунь риб в ставку ковта, —
Проковтнув би і кита!

Та хотів чи не хотів, —
А нема в ставку китів!

Дрібний дощ закапотів,
Поросят помить схотів.

Гапличком у них хвости..
— Дощику, припусти!

Ти іди, іди чимдуж,—
Нароби для нас калюж!

Пригощає кицю кіт:
— Пообідаємо ласо!
Щоб скоріш скінчить обід, —
Ти їж борщик, а я — м’ясо!

— Чом, Жучко, смілива така ти?
— Я хочу вовка налякати!..
— А хвіст підібганий для чого?
— Боя боюся вовка злого.

Скоро в тата іменини.
Я і мама з магазину
Принесли йому пакунок —
Подарунок.

Наказала мені мама;
— Держи язик за зубами…

Але всі те добре знають:
В мене ж зубки

От Іванко молодець! —
Змайструвать хотів стілець.
Вже й рукава засукав,
Та оглянувся і став:
Не було ж ні молотка,
Ані дойжи, ні гвіздка,—
То й не починав.

Посадила якось Оля
Пригорщу квасолі.
А врожай зібрала,—
Дві пригорщі стало.
І дивується вона:
— Де ж взялася ще одна?

— Нащо калоші ти взуваєш?
— Я в них на вулицю піду!
— Але ж грязюки там немає.
— Нічого,— я її знайду!

Загубила голку Ніна,
Стала Ніна На коліна:
Знайшла голку,
Та не шила,—
Ніна нитки загубила.

Загубила нитки Ніна,
Стала Ніна
На коліна:
Знайшла нитки,

Та не

Я велика-
Превелика
Ціпуціпа-
Задерика.
Я велика
Цяця,
Всі мене
Бояться:
ПІ-ПІ-ПІ!

У сестрички Люби
Випадають зуби.
Всім говорить Люба:
— Я тепер беж-ж-жуба!

В горішнику
Горішина
Горішками
Обвішана.
Оришка
Й Тимішко
Струшують
Горішки.

Ніяк не вгамує
Бабуся хлопчину:
Малий репетує
Вже цілу годину.

Та раптом стихає
Той крик голосний…
Бабуся зітхає:
— Засне, мій малий!

А з ліжка хлопчина:
—

Став говорити
Осел свині:
— Люблю я квіти,—
Вони смачні!

Свиня ослові:
— Хро-хро! Авжеж!
У них чудове

Коріння теж!

Веселі рибки
Пливуть у зграї,
А раченятко
У них питає:

Куди зібрались
Ви косяками?
Йдем до рибалок
За черв’яками!

— Де ти завозилася?
Де ти забруднилася?

— Я в калюжі з сонечком
Гралася в долонечки!

Ой, весела
Василинка,
Василинка-
Веселинка.

А Маша,
Мов кваша:
Кисне й кисне
Маша!

Мурлика
Муркоче —
Морозива
Хоче.
Мурлико
Руденький,—
Замерзнеш,
Дурненький!

Жабенятко забруднилось,
Забруднилось — не помилось.

— Жабенятко, так негоже!
Ну на кого ти похоже?

— Я похоже на мамуню.
На мамуню-кваквакуню!

— Де Іванко? — запитав
наш учитель Тому.
— Та він ногу поламав
і побіг додому!