Довгі
Пісня 19: РАЙ: Божественна комедія
- Автор: Данте Аліг'єрі
1] Мені здалось, що гарний образ, дужі
2] Піднявши крила на високий літ,
3] Потішив сплетені у нього душі.
4] Мені здалось: з них кожна — самоцвіт,
5] І промінь так осяяв
Пісня 25: РАЙ: Божественна комедія
- Автор: Данте Аліг'єрі
1] Якщо колись в поемі цій священній,
2] Де рук доклали небо і земля,
3] А я в роботі гнувся цілоденній,
4] Нарешті втишу лють, яка збавля
5] Мене кошари, де я спав ягнятком,
Отака робота
- Автор: Ян Бжехва
Із друзями жаба кумка:
— У нас є чудова думка!
Анумо, риби, хором співати —
На хліб собі заробляти.—
Покликали рака риби,
Вдають, що співають ніби;
Жаби
Вторують
Божок кохання задрімав колись
- Автор: Вільям Шекспір
Божок кохання задрімав колись,
Поклавши обіч смолоскипа свого,
А німфи, те помітивши, знялись
І потайки наблизились до нього.
Одна із них схопила той вогонь,
Який серцям
Заснув Амур, тримавши смолоскипа
- Автор: Вільям Шекспір
Заснув Амур, тримавши смолоскипа;
Одна з дівчат Діаниних тоді
Взяла вогонь, що з рук Амура випав,
Та й погасила нишком у воді.
Вогнем любовним у долині гаю
Нагрілось раптом
Піснь простонародна
- Автор: Олександр Духнович
«Прийди ти до нас
Хоть на малий час.
Хочеш вечір, хочеш рано,
Хоч убрано, хоч подрано
Прийди ти до нас!»
«Не пойду до вас
Ні на малий час,
Ані вечір, ані рано,
Ні
Вольність
- Автор: Олександр Пушкін
Ода
Біжи, розваго юних днів,
Цитери зніжена царице!
Де ти, де ти, гроза царів,
Співачка волі яснолиця?
Прийди, зірви з чола вінок,
Розбий солодкозвучну ліру…
Співать
Послідня моя піснь
- Автор: Олександр Духнович
Ой дитята-соколята,
Змагайтеся на крилята,
Бо я уже сокіл старий,
Уж мні крила поломані.
Горі долів літаючи,
Свої діти питаючи,
Од юності до старості
Ізнемогли жили,
До Овідія
- Автор: Олександр Пушкін
Овідію, живу близ тихих берегів,
Куди колись приніс ти батьківських богів
В суворе заслання, де попіл свій зоставив.
І твій жалібний плач місця оці прославив.
Ще ліри ніжний глас
Тепер куди
- Автор: Генріх Гейне
Йти — куди? Дурна нога
До Німеччини вже хоче,
А розумна голова
Покивала і шепоче:
“Хоч скінчилася війна,
Та військовий суд зостався,
А відомо ж — ти давно
Вже до
Радуйтеся, соколята
- Автор: Олександр Духнович
Радуйтеся, соколята,
Вам зоренька світаєт,
Плещіте, руські дитята,
Вам-бо весна блистаєт,
Вітри з юга подувають —
І морози ісчезають,
Обновилась природа,
З ней народна
Гробниця Анакреона
- Автор: Олександр Пушкін
Все в казковому мовчанні;
Впав на пагорб дим нічний;
У хмарок яснім убранні
Ходить місяць молодий.
Бачу: ліра на могилі
Спочиває в тихім сні,
Часом звуки легкокрилі,
Мов
До друга віршника
- Автор: Олександр Пушкін
Арісте! Й ти в юрбі служителів Парнаса!
Ти хочеш осідлать упертого Пегаса;
За лаврами спішиш на небезпечний шлях
І строгу критику стрічаєш у боях!
Арісте, вір мені, покинь перо
...Сілезькі ткачі
- Автор: Генріх Гейне
Очей засумованих сльози не точать;
Сидять за верстатом, зубами скрегочуть:
“Німеччині смертний покров ми тчемо,
Трикратне прокляття в нього ввітчемо —
Тчемо ми, тчемо
Miserere
- Автор: Генріх Гейне
Улюбленцям долі не заздрю я
На їхнє життя — готовий
Позаздрити на їхню смерть,
Кінець легкий і раптовий.
Вони у шатах, у вінках,
З усмішкою ясною
Сидять на учті життя —
Графу Олізару
- Автор: Олександр Пушкін
Співцю! Іздавна між собою
Не ладять наші племена:
То наша стогне сторона,
То гине ваша під грозою.
І ви, бува, бенкетували
Кремля ганьбу й ясир,
І ми об брили павших
До вельможі
- Автор: Олександр Пушкін
Як від північних пут розковуючи світ,
Зефір, струмуючи, свій принесе привіт,
Як молодим пушком зазеленіє липа,
До тебе, лагідний нащадку Арістіппа,
До тебе я з’явлюсь, у твій
До моря
- Автор: Олександр Пушкін
Прощай, стихіє в вольній силі!
Останній раз тепер мені
Ти котиш півпрозорі хвилі,
Красою сяєш в далині.
Мов друга журні нарікання,
Мов клич його в прощальний час,
Твій
Що бивало
- Автор: Олександр Духнович
Як тепер єсть, так і било,
То весело, то унило.
Бивал день, била і ноч,
Раз погода, то знов дощ.
Люди їли, люди пили,
Грішили і чесно жили,
Прилежний все роботав,
А
Качки
- Автор: Ян Бжехва
По подвір’ю ходить качка,
Зовсім боса, неборачка,
Її рідні теж у скруті,
Всі роздягнені й невзуті.
Їм би хоч по кожушанці,
Щоб отак не мерзнуть вранці.
А на ніжки теплі
Сторінка 16 із 204
Чудовий! Коли поруч.....