Довгі
Євгеній Онєгін
- Автор: Олександр Пушкін
Petri de vanite il avait encore plus de
cette espece d’orgueil qui fait avouer avec
la meme indifference les bonnes comme
les mauvaises actions, suite d’un sentiment
de
Граф Нулін
- Автор: Олександр Пушкін
На влови час! Ріжки сурмлять;
Псарі сідлають вірні коні
І в сідлах з досвіту сидять;
Хорти стрибають на припоні.
Та от виходить пан у двір,
У боки взявшись, поглядає;
Він
Сом
- Автор: Ян Бжехва
Жив у Віслі сом вусатий —
Знаменитий математик.
Кликав він на всю глибінь:
— Друзі, йдіть, кому не лінь!
Я лежу собі на дні —
Завдання роблю складні.
Я ділю, складаю,
...Божок кохання задрімав колись
- Автор: Вільям Шекспір
Божок кохання задрімав колись,
Поклавши обіч смолоскипа свого,
А німфи, те помітивши, знялись
І потайки наблизились до нього.
Одна із них схопила той вогонь,
Який серцям
Тюлень
- Автор: Ян Бжехва
Отака в тюленя втрата! —
Шубу міль побила клята.
Йде він з дому повен суму:
— Дай поскаржусь опосуму!
І питає тихо-любо:
— В тебе є торішня шуба?
Той говорить:
—
Miserere
- Автор: Генріх Гейне
Улюбленцям долі не заздрю я
На їхнє життя — готовий
Позаздрити на їхню смерть,
Кінець легкий і раптовий.
Вони у шатах, у вінках,
З усмішкою ясною
Сидять на учті життя —
Гробниця Анакреона
- Автор: Олександр Пушкін
Все в казковому мовчанні;
Впав на пагорб дим нічний;
У хмарок яснім убранні
Ходить місяць молодий.
Бачу: ліра на могилі
Спочиває в тихім сні,
Часом звуки легкокрилі,
Мов
Графу Олізару
- Автор: Олександр Пушкін
Співцю! Іздавна між собою
Не ладять наші племена:
То наша стогне сторона,
То гине ваша під грозою.
І ви, бува, бенкетували
Кремля ганьбу й ясир,
І ми об брили павших
Знов одвідав я
- Автор: Олександр Пушкін
…Знов одвідав я
землі куточок той, де я відбув
у вигнанні два роки непримітних.
Вже десять літ з тих пір пройшло
й чимало
для мене одмінилося в житті,
і сам, підвладний
Гриби
- Автор: Ян Бжехва
Йде король боровик уранці
По зеленій лісовій полянці
І гукає:
— У мене скрута!
Дуже мухи кусають люто!
Спересердя він сів під дубом,
Наказав калатати в бубон.
— Гей,
До Овідія
- Автор: Олександр Пушкін
Овідію, живу близ тихих берегів,
Куди колись приніс ти батьківських богів
В суворе заслання, де попіл свій зоставив.
І твій жалібний плач місця оці прославив.
Ще ліри ніжний глас
Знов відвідав я…
- Автор: Олександр Пушкін
…Знов відвідав я
Той закуток землі, де я відбув
На вигнанні два роки непримітних.
Вже десять літ пролинуло — й чимало
Змінилося для мене у житті,
І сам, підвладний спільному
До вельможі
- Автор: Олександр Пушкін
Як від північних пут розковуючи світ,
Зефір, струмуючи, свій принесе привіт,
Як молодим пушком зазеленіє липа,
До тебе, лагідний нащадку Арістіппа,
До тебе я з’явлюсь, у твій
Що бивало
- Автор: Олександр Духнович
Як тепер єсть, так і било,
То весело, то унило.
Бивал день, била і ноч,
Раз погода, то знов дощ.
Люди їли, люди пили,
Грішили і чесно жили,
Прилежний все роботав,
А
Дві кравчихи
- Автор: Ян Бжехва
Дві кравчихи-мандрівниці
Шили сукні та спідниці.
Різнобарвні — в цятки, в пружки,
У горошки, в квіти, в смужки.
Гарно шили, як уміли,
І жінки усі раділи.
Йдуть кравчихи
...Зізнання
- Автор: Олександр Пушкін
Я вас кохаю, хоч і злюсь
На почуття свої невчасні.
І сам у дурості нещасній
Я вам відверто зізнаюсь.
Душевні муки й хвилювання
Мені не личать ажніяк.
Та впізнаю з усіх
І далі ми пішли…
- Автор: Олександр Пушкін
I
І далі ми пішли — і страх мене обвив.
Моторний бісик там, підкорчивши копито,
Якогось лихваря над полум’ям крутив.
Гарячий падав жир в закопчене корито,
І лопавсь на вогні
Отака робота
- Автор: Ян Бжехва
Із друзями жаба кумка:
— У нас є чудова думка!
Анумо, риби, хором співати —
На хліб собі заробляти.—
Покликали рака риби,
Вдають, що співають ніби;
Жаби
Вторують
Мурашка
- Автор: Ян Бжехва
Була робота у вола:
До школи одвезти стола.
А віл сказав ослу:— Бери ж
Та одвези стола скоріш!
Осел сказав: — Чого це я? —
І миттю цапа зупиня:
— Стривай, рогачу! Маєш
Елегія (наслідування)
- Автор: Олександр Пушкін
Наслідування
Я бачив смерть; вона в мовчанні сіла
Біля порога тихого мого;
Я бачив гроб; відкрився вхід його:
Душа померкла й заніміла…
Покину друзів я своїх,
І днів
Сторінка 17 із 204
Чудовий! Коли поруч.....